Наявність перешкод у користуванні житлом з боку його власника УНЕМОЖЛИВЛЮЄ визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням (ВС/КЦС № 621/795/17 від 27.12.2018)

Фабула судового акту: Нормами статті 405 Цивільного кодексу України визначено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Отже однією із головних умов для прийняття судом рішення про позбавлення права на користування житловим приміщенням без поважних причин, обумовлених певними об’єктивними обставинами.

У даній справі мати звернулась до суду із позовом до свого сина про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку по, в якому, крім неї, зареєстрований її син.

У вказаному будинку відповідач не проживає близько п'яти років, оскільки добровільно виїхав на інше місце проживання.

Рішенням місцевого суду у задоволенні позову відмовлено, оскільки відповідно до пояснень відповідача він не проживає за місцем реєстрації у зв'язку з тим, що позивач забрала ключі від вхідних дверей будинку та перешкоджає йому у проживанні в спірному житлі. Тому він вимушений жити із трьома малолітніми дітьми та дружиною в одній кімнаті за місцем проживання дружини.

З таким рішенням апеляційний суд погодився.

Не задоволена такими рішеннями позивачка вирішила оскаржити їх у касаційному порядку, мотивуючи свою скаргу тим, що її син жодного разу не звертався до правоохоронних органів з приводу обмеження йому доступу до житлового будинку та визнав факт свого не проживання у спірному житлі більше одного року.

Надаючи оцінку таким доводам Касаційний цивільний суд із ними не погодився з таких підстав.

Згідно з актом обстеження, складеним депутатом міськради відповідач фактично не поживає за місцем реєстрації у зв'язку з тим, що його мати перешкоджає такому проживанню, змінює замки вхідних дверей, вчиняє сварки, вселила квартирантів.

Позивач не заперечувала факту відсутності у відповідача ключів від будинку, а відтак і можливості потрапити до нього.

Відповідно до статті 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.