Індивідуальний газовий лічильник ПОВИНЕН встановлювати газопостачальник БЕЗКОШТОВНО! (ВС/КЦС у справі № 947/26219/19 від 25.11.2020)

Фабула судового акту: Згідно вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у квартирах, де газ використовуються лише для приготування їжі лічильники газу мають бути встановлені централізовано та безкоштовно, у період від січня 2016 року до січня 2021 року.

Однак, газопостачальні підприємства усіма правдами та неправдами уникають такого обов’язку, визначеного законом відмовляючи при цьому обліковувати норми споживання газу в порядку визначеному Кабінетом Міністів України. Однак, такі дії надавачів послуг є незаконними, що у даному рішенні констатував Касаційний цивільний суд.

У даній справі споживач «блакитного палива» звернувся до суду із позовом у якому просив зобов’язати облгаз встановити індивідуальний газовий лічильник та до дня встановлення лічильника природного газу в його квартирі обліковувати споживання природного газу за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив посилаючись на те, що будинок, в якому проживає позивач, за ініціативи та за кошти газопостачального підприємства обладнано загальнобудинковим вузлом обліку природного газу.

Апеляційним судом вказане рішення місцевого суду було скасовано як таке, що не ґрунтується на вимогах закону, позов задоволено та зобов’язано обліковувати споживання природного газу за діючими нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

На зазначене рішення газовиками було подано касаційну скаргу, яку КЦС залишив без задоволення.

Приймаючи таке рішення суд касаційної інстанції послався на те, що позивачу було відмовлено у встановлені індивідуального лічильника спожитого природного газу у його квартирі, оскільки обов`язок щодо забезпечення споживачів саме індивідуальними лічильниками газу не передбачений Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та встановлення лічильника йому було запропоновано провести за власні кошти.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

При цьому позивач є споживачем природного газу, а газопостачальне підприємство оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням, та між ними укладено договір.

За нормами ч.ч. 2, 3 статті 18 Закону України «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

У разі ж невстановлення населенню у строки, зазначені у частині першій статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу (до 01 січня 2021 року) на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.