Зворотня сила закону може бути застосована лише до закону який визначає кримінальну відповідальність за той чи інший злочин (ВС/ККС № 418/968/16-к від 24.05.2018)

Фабула судового акту: Статтею 5 Кримінального кодексу України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

В свою чергу Конституційний Суд України у своєму рішенні від 19.04.2000 № 1-3/2000 вказав, що кримінальний закон, який визначає діяння як злочин, може містити посилання на положення інших нормативно-правових актів. Якщо ці положення в наступному змінюються, загальний зміст кримінального закону, диспозиція його норм, змін не зазнає. При цьому зміна мінімального розміру заробітної плати відповідним нормативно-правовим актом не тягне за собою зміни диспозиції, зміст якої визначається із застосуванням такого розмір, а тому до нього не повинні застосовуватись щодо застосування зворотньої сили закону. У даній справі двох осіб засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України. В свою чергу апеляційний суд перекваліфікував їх дії з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 162 КК України. Висновок про перекваліфікацію дії засуджених судом було обґрунтовано тим, що На час постановлення вироку був прийнятий Закон України «Про державний бюджет на 2017 рік» відповідно до якого був збільшений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно збільшено розмір вартості викраденого майна, який тягне кримінальну відповідальність до 160 грн. Із урахуванням того, що засуджені викрали майно на суму 150 грн 22 коп., що на час постановлення вироку не становило розміру вартості викраденого майна, яка тягнула кримінальну відповідальність, то в їхніх діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, а наявний склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України. Таке рішення прокурором було оскаржено у касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку ККС вказав, що Закон України «Про державний бюджет на 2017 рік» не є законом про кримінальну відповідальність, а тому його прийняття у цьому конкретному випадку не поліпшувало становище засуджених, що відповідає рішенню Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року справа №1-3/2000 (справа про зворотну дію кримінального закону в часі), що і стало підставою для задоволення касаційної скарги прокурора та скасування ухвали апеляційного суду.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Огороджена територія домоволодіння більше не є сховищем або дивні новації Верховного Суду (ВС/ККС № 569/6988/16-к від 10.04.2018)

ВС/ККС: Крадіжка із проникнення до «тамбурного» приміщення квартир повинна кваліфікуватись за ч. 3 ст. 185 КК України (ВС/ККС № 643/6629/16-к від 08.02.2018)

ВС/ВП: Наявність вільного доступу до приміщення при вчиненні злочинів проти власності унеможливлює застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у приміщення» (ВС/ВП № 569/1111/16-к від 18.04.2018)

Особу виправдано за ч.3 ст.185, ч.3 ст.357, ч.2 ст.185, ч.3 ст.186 КК України- звільнено з зали суду, після року Сізо (Вінницький районний суд Вінницької області від 24 червня 2016 р. суддя Карпінська Ю.Ф.)

Постанова

Іменем України

24 травня 2018 р.