Висновок позапланової ревізії, яку призначено стороною обвинувачення навіть на підставі ухвали слідчого судді, є неналежним доказом (ВС/ККС у справі № 335/2108/17 від 27.04.2020)

Фабула судового акту: Касаційні суди неодноразово висловлювались щодо висновків позапланових ревізій, які проводяться за ініціативою органу досудового розслідування та прокурора.

Суть питання зводилась до того – чи може слідчий суддя за ініціативою сторони обвинувачення взагалі давати дозвіл на проведення такої, чи підлягає такі ухвали апеляційному оскарженню тощо.

Постанові ,яку запропоновано до уваги, Касаційний кримінальний суд більш глибоко підійшов до надання оцінки висновкам таких ревізій з точку зору їх належності як доказу.

У даній справі місцевим судом з яким погодився і апеляційний суд постановив виправдувальний вирок стосовно посадової особи комунального підприємства, який обвинувачувався за ч.ч. 2, 4 ст. 191 КК України.

Підставами для постановлення таких рішень стало те, що основний доказ у справі, а саме висновок позапланової ревізії проведеної за ініціативою органу обвинувачення за дозволом слідчого судді не може бути визнано допустимим доказом з огляду на те, що нормами Кримінального процесуального кодексу України визначено виключний перелік питань, які відносяться до компетенції слідчого судді і питання надання дозволу на проведення позапланових ревізій до нього не входить.

На такі рішення прокурором було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що судами безпідставно визнано недопустимим акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства.

Під час розгляду вказаної скарги прокурор Офісу Генерального прокурора такі доводи не підтримав з тих підстав, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно дійшли висновку про відсутність будь-яких доказів винуватості виправданого у вчиненні кримінальних правопорушень.

В свою чергу ККС залишив вказані рішення в силі та у своїй постанові зазначив про таке.

За нормами ст. 92 КПК України обов’язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому кримінальному провадженні зроблено не було. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в межах кримінального процесуального закону.

Одночасно відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, регламентованих цим Кодексом.

Виходячи із наведеного такого способу збирання доказів стороною обвинувачення, як призначення позапланової ревізії, законом не визначено.