У разі вчинення триваючого злочину застосовується закон про кримінальну відповідальність, який був чинним на момент завершення такого злочину (ВС/ККС у справі № 220/1260/20 від 11.11.2021)

Фабула судового акту: Кримінальне право визначає, що під час вчинення так званого триваючого злочину склад закінченого злочину має місце від моменту вчинення злочинного діяння (дії або бездіяльності), але злочин безперервно триває на стадії закінченого злочину до настання подій (добровільне виконання винним своїх обов'язків, з'явлення із зізнанням (явка з повинною) тощо), які припиняють це діяння, «злочинний стан винного».

Однак, законодавство як і усе у цьому світі має свою динаміку, а тому на практиці постає питання, а який закон про кримінальну відповідальність слід застосовувати – той, що був чинним на час початку злочину або ж навпаки – той, що є чинним на момент його закінчення.

Саме на це питання у постанові, яка пропонується до уваги, і відповів Касаційний кримінальний суд.

Згідно судових рішень у даній справі винна особа у 2018 році зірвав листя з кущів дикорослих рослин коноплі, які помістив у поліетиленовий пакет та переніс до свого будинку, сховав у шафу в своїй кімнаті і став незаконно зберігати для особистого вживання, без мети збуту, до липня 2020 року, коли працівниками поліції було виявлено та вилучено дану речовину.

За вказаний злочин згадану особу було засуджено до штрафу в розмірі 850 грн.

Апеляційний суд із вироком погодився.

На вказаний вирок прокурором було подано касаційну скаргу ,яку вмотивовано тим, що винній особі безпідставно призначено покарання за ч. 1 ст. 309 КК України, в редакції статті, що діяла до 1 липня 2020 року, оскільки засуджений вчинив триваюче кримінальне правопорушення, яке закінчено 7 липня 2020 року, після внесення змін до ч. 1 ст. 309 КК України.

Касаційний кримінальний суд із доводами прокурора погодився.

Приймаючи рішення про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд ККС зазначив, що при триваючому злочині (проступку) особа вчиняє один раз певну дію і впродовж тривалого часу перебуває безперервно в злочинному стані. Для цього виду злочинів характерним є неспівпадіння моменту закінчення складу злочину і моменту фактичного завершення протиправних дій. У поняття «час вчинення триваючого злочину» має включатися увесь проміжок часу, протягом якого особа безперервно вчиняла триваюче діяння на стадії закінченого злочину.

Завершення триваючого злочину - це день його припинення за волею або всупереч волі винного, в тому числі викриття особи у вчиненні злочину.

Ккримінальна протиправність і караність, а також інші правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.