У разі вчинення сукупності злочинів один з яких є корупційним, «умовне» покарання НЕ застосовується (ВС/ККС у справі № 234/1940/20 від 27.09.2021)

Фабула судового акту: Звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачене ст. 75 КК України є одним із інститутів, які реалізують принцип гуманності кримінального права.

При застосуванні даної норми держава в особі суду фактично надає винній особі шанс виправитись без ізоляції від суспільства. Адже існує маса злочинів за які, незважаючи на санкцію, яка передбачає позбавлення волі, «садити» людину є недоречним.

Але у всякому правилі є як завжди виключення.

Так, норми ч. 1 ст. 75 КК України передбачають, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, корупціонерам «умовне» не світить.

Але чи можна назвати корупціонером засудженого у цій справі? Але зважаючи на те, що нею було вчинено серед іншого злочин, передбачений ст. 369 КК України «умовне» до не застосовано бути не могло.

Так, у даній справі особу було засуджено за те, що вона намагалась дати хабара патрульному поліцейському за непритягнення його до відповідальності за ст. 130 КУпАП та двох епізодів крадіжки (ч. 3 ст. 185 КК України).

Міський суд за вчинення вказаних злочинів призначив даній особі покарання у вигляді 4 років та звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Апеляційний суд з таким рішенням погодився.

На вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду прокурором було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що апеляційний суд усупереч положенням примітки до ст. 45, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 65, ч. 4 ст. 74, ч. 1 ст. 75 КК України безпідставно залишив вирок місцевого суду без змін, за яким винну особу звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки останній вчинив корупційний злочин, не зазначивши належного обґрунтування прийнятого рішення, що є порушенням вимог ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України.

Касаційний кримінальний суд з такими доводами погодився, ухвали судів попередніх інстанцій скасував та повернув справу на новий апеляційний розгляд.