Щире каяття насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані збитки та бажанні виправити наслідки вчиненого (ВС/ККС у справі № 182/1539/19 від 23.12.2021)

Фабула судового акту: Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу того, які саме дії можна визнавати щирим каяттям, адже закон про кримінальну відповідальність відносить поняття «щире каяття» до оціночних понять та конкретного їх переліку не містить.

У постанові, що пропонується до уваги Касаційний кримінальний суд знов вказав на певні особливості суб’єктивної поведінки винної особи, які можуть свідчити про наявність у неї щиро каяття.

У даній справі особу було засуджено за ст. 128 КК України до 2 років позбавлення волі.

Апеляційний суд дещо пом’якшив призначене місцевим судом покарання та своєю ухвалою визначив покарання у вигляді 2 років обмеження волі.

На вказані судові рішення стороною захисту було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що судами не було взято до уваги такі пом’якшуючі покарання обставини як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, виклик швидкої допомоги для потерпілого, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та свідчать про можливість виправлення засудженого без ізоляції його від суспільства.

Натомість Касаційний кримінальний суд визнав вказані доводи безпідставними та у задоволенні скарги адвоката відмовив.

Приймаючи таке рішення ККС у своїй постанові послався на те, що під час досудового розслідування обвинувачений давав показання, які викривають його протиправні дії, та про неможливість прийняти як обставину, що пом`якшує провину обвинуваченого, щире каяття, яке полягало лише у визнанні своєї провини в судовому засіданні, оскільки обвинувачений протягом тривалого часу не вжив жодного заходу щодо відшкодування шкоди потерпілій, навіть не вибачився під час судового розгляду кримінального провадження і заявив під час промови останнього слова, що діяв як справжній чоловік, оскільки захищав свою гідність, хоча мав реальну можливість уникнути конфлікту з потерпілим, який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, вільно залишивши місце події злочину.

Водночас щире каяття не знайшло свого підтвердження ані протягом досудового розслідування, ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду, оскільки щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, всупереч твердженням сторони захисту, в матеріалах справи відсутні дані на підтвердження вищевказаних обставин, а тому ККС дійшов до висновку про неможливість визнати каяття обвинуваченого таким, що є щирим у розумінні ст. 66 КК України, що виключає в даному випадку можливість визнання щирого каяття обвинуваченого в якості обставини, яка пом`якшує покарання останнього.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Активні дії щодо доведення своєї невинуватості та оскарження судових рішень не можуть свідчити про щире каяття (ВС/ККС у справі № 199/6365/19 від 15.11.2021)

Повне визнання вини ще не свідчить про щире каяття, адже каяття включає в себе щирий жаль щодо вчиненого злочину та осуд своєї поведінки (ВС/ККС у справі № 520/16394/16-к від 27.04.2021)

Невизнання своєї вини не може свідчити про щире каяття (ВС/ККС у справі № 149/1596/16-к від 10.06.2020)