При вирішенні питань забезпечення позову у спорах щодо визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, настання негативних наслідків для боржника фактично презюмується (ВС/КГС у справі № 910/11857/20 від 17.12.2020)

Фабула судового акту: Суди досить часто при вирішенні питань щодо забезпечення позову займають позицію щодо залишення таких заяв без задоволення. На мою думку суди просто «страхуються» побоюючись звинувачень у заангажованості, хоча очевидним є те, що заходи забезпечення позову є тимчасовими.

Особливо особисто для мене незрозумілою є відмови судів у відмові в забезпеченні позову у спорах про визнання виконавчих написів нотаріусів такими, що не підлягають виконанню, шляхом зупинення стягнення за ними.

Ось, наприклад, в моїй практиці один з районних судів м. Києва таким чином вмотивував свою відмову: «Заявником не зазначено про існування об`єктивних обставин вважати, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову» хоча мною ,як представником позивача до заяви було долучено постанови виконавця і про відкриття провадження у справі, і рішення про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні. Та й взагалі – настання негативних наслідків для позивача у разі продовження стягнення за спірним виконавчим документом є очевидним.

Але наявність позитивної практики касаційних судів в аналогічних правовідносинах вносить певний оптимізм і дозволяє посилатись на таку практику при обґрунтуванні своєї позиції.

У даній справі позивачем було поставлено під сумнів законність накладення нотаріусом виконавчого напису на векселях.

Разом із позовною заявою боржником до суду було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваних виконавчих написів та встановити заборону на здійснення будь-яких дій (у тому числі відкриття виконавчого провадження, внесення даних до Єдиного реєстру боржників, накладення арешту (обтяження) на майно (кошти) Товариства, зупинення видаткових операцій за рахунками, відкритими боржником) відносно виконання цих виконавчих написів оскільки виконання оспорюваних виконавчих написів до вирішення спору щодо них може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення судом його порушених прав у разі задоволення позову, призвести до виникнення інших спорів, за виконавчими написами відкрито виконавче провадження, арешт коштів позивача у межах суми стягнення за оспорюваними виконавчими написами паралізує діяльність позивача та не дасть можливості виконувати її інші зобов`язання.

Суд першої інстанції з яким погодився і апеляційний суд із такими вимогами погодився та зупинив стягнення на підставі виконавчих написів.

Свої рішення суди мотивували тим, що у даному спорі доведеним є факт існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів Товариства у разі задоволення позову, позаяк невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оспорюваними виконавчими написами і фактичне стягнення з боржника грошових коштів за ними призведе до неможливості ефективного захисту прав позивача у визначений законом спосіб, а також може призвести до виникнення між сторонами інших суперечок, неспіврозмірно збільшити тягар витрат на відновлення заявлених до захисту прав.

В свою чергу відповідач на ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу. Доводами скарги стало те, що жодних доказів щодо вчинення виконавчих дій з примусового виконання оспорюваних виконавчих написів позивачем до суду першої інстанції надано не було, натомість на підтвердження своїх доводів позивачем до суду першої інстанції подано витяги з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та Єдиного реєстру боржників, проте зазначені документи не містять інформації щодо реквізитів виконавчих написів, зокрема не містять ані дат вчинення виконавчих написів, ані номерів у реєстрі, судами не встановлено та не досліджено доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову, що призвело до помилкового висновку щодо задоволення заяви позивача про забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі виконавчих написів; позивач не надав жодних доказів щодо вжиття ним будь-яких заходів для ознайомлення з виконавчими провадженнями, а також мав можливість ознайомитися з оспорюваними виконавчими написами у третьої особи (нотаріуса), що, в свою чергу спростовує доводи про неможливість подання заявником доказів (матеріалів виконавчих проваджень) до суду першої інстанції з причин, що не залежали від позивача.

Однак, Касаційний господарський суд вказані доводи визнав необґрунтованими та рішення судів попередніх інстанції залив в силі.

Приймаючи таке рішення КГС у своїй постанові зазначив, що з урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.