Квитанція про сплату судового збору за подання апеляційної скарги має містити інформацію про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дату прийняття судового акта, що оскаржується (ВС/КГС № 905/1057/18 від 16.01.2018)

Фабула судового акту: Рішення, яке аналізується, щонайменше викликало у мене здивування. Ну от чого не зробиш аби не вирішувати по суті скарги…

У даній справі підприємство звернулось із апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви.

Проте вказану скаргу було повернуто скаржнику з підстав того, що останнім платіжному дорученні, яке є документом про сплату судового збору в розділі «Призначення платежу» не зазначено відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Згідно з частиною 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

На таку ухвалу апеляційного суду підприємством подано касаційну скаргу з тих підстав, що інформація з реквізитами для сплати судового збору знаходиться на офіційному сайті суду, і у реквізитах, за якими необхідно сплачувати даний судовий збір відсутня відповідна графа, де необхідно вказувати номер справи, щодо якої подається судовий збір; крім того, не існує жодної законодавчої заборони використовувати судовий збір, що був попередньо сплачений, але ще не використаний особою, яка здійснила відповідний платіж.

Однак Касаційний господарський суд із такими доводами скаржника не погодився.

Обґрунтовуючи свою позицію КГС вказав, що судом апеляційної інстанції, при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України за платіжним дорученням виявлено, що дата сплати та дата зарахування судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду передує даті винесення оскаржуваного судового рішення, а отже, не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду.

Пунктом 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а уданому випадку апеляційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна апеляційна скарга та дата ухвали апеляційного господарського суду, яка оскаржується.

Отже, з огляду на викладене, в контексті даних обставин справи КГС погодився з висновком апеляційного суду, про те, що, подана на усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дату прийняття судового акта, що оскаржується, з огляду на що, з останньої не вбачається яка саме апеляційна скарга оплачується судовим збором.

Аналізуйте судовий акт: Судовий збір не сплачується при поданні позову щодо захисту порушеного права споживача (ВССУ у справі № 757/32520/16-к від 18 травня 2016р.)