Вид навчального закладу, у якому навчалась дитина-сирота не впливає на призначення та виплату державної допомоги такий дитині (ВС/КАС № 158/1684/16-а)

Фабула судового акту: У даній справі прокурор, реалізуючи свої повноваження визначені положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах дитини-сироти звернувся до суду із позовом про зобов’язання структурного підрозділу районної адміністрації нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, визначену ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Натомість місцевим судом з постановою якого погодився і апеляційний суд у задоволенні позову відмовлено. Обґрунтовуючи свої рішення суди послались на те, що навчальні заклади у яких навчалась дитина не є інтернатними закладами, а тому положення ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» на неї не розповсюджуються.

Вважаючи такі рішення необґрунтованими прокурор подав касаційну скаргу, яку вмотивував тим, що статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг, у тому числі на отримання, у випадку закінчення навчання у загальноосвітньому навчальному закладі, одноразової грошової допомоги. В свою чергу призначення над дитиною-сиротою чи дитиною, позбавленою батьківського піклування, опікуна (піклувальника) чи влаштування на виховання до прийомної сім`ї не позбавляє її права на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг.

В свою чергу Касаційний адміністративний суд із такими доводами погодився і вказав наступне.

З матеріалів справи вбачається, що дитина, права якої порушено є дитиною позбавленою батьківського піклування, яку було влаштовано у прийомну сім’ю, у подальшому навчалась у звичайних (неінтернатних) навчальних закладах та не перебувала на повному державному утриманні.

В свою чергу відповідно до норм ст. 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Відповідно до частини першої статті 8 вказаного Закону держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

За такого правового регулювання, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні.

Отже не перебування дитини на повному державному утриманні під час її навчання у навчальних закладах, суперечать закріпленим на законодавчому рівні соціально-правовим гарантіям особи зі статусом дитини, позбавленої батьківського піклування, і не можуть бути підставою для відмови у виплаті такій дитині передбаченої законом грошової допомоги.

Одночасно відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, серед іншого, щодо мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Відповідно до частини 7 статті 8 цього Закону випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.