У разі повороту виконання рішення обов’язок повернення коштів, які раніше були стягнуті як штраф покладається на орган, що стягнув такий (ВС/КАС № 826/13636/14 від 30.10.2018)

Фабула судового акту: Поворотом виконання рішення суду є повернення сторін виконавчого провадження у первісний стан, що передував виконанню рішення, через скасування правової підстави такого виконання. Поворот виконання є способом захисту прав боржника на випадок отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням неналежного, оскільки правова підстава такого набуття відпала.

У даній справі на підприємство органами ДАБІ було накладено штрафні санкції у зв’язку із порушенням останнім норм будівельного законодавства, які було сплачено.

Проте у подальшому вказане рішення суб’єкта владних повноважень було скасовано.

Дані обставини стали підставою для звернення підприємства до суду із заявою про поворот виконання судового рішення та зобов'яня ДАБІ повернути підприємству безпідставно стягнені з нього за скасованими постановами кошти, яку було задоволено.

Проте таке рішення було оскаржено ДАБІ с підстав того, що судами не враховано, що Держархбудінспекція не була і не є одержувачем коштів сплачених позивачем на виконання скасованих у цій справі постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не є розпорядником цих коштів і відповідно не може повернути їх позивачу.

Касаційний адміністративний суд погодився із рішенням про задоволення заяви та вказав, що штрафні санкції було добровільно сплачені позивачем, а тому повернення таких коштів позивачу має здійснюватись на підставі та в порядку визначеному Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Зазначене дає підстави вважати, що обов'язковою умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, які ускладнюють виконання цього рішення.

Відповідно до пунктів 3 та 5 Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

А тому вказані вище посилання відповідача є необґрунтованими оскільки для повернення коштів сплачених на погашення штрафу, заявник не має бути власником чи розпорядником цих коштів. Відповідач є контролюючим органом в розумінні положень пункту 5 Порядку, оскільки саме на виконання його рішення сплачено штраф позивачем.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Штраф ДАБІ за невиконання вимог припису підлягає скасуванню, якщо припис виданий після реєстрації права власності на збудований об"єкт (ВС/КАС у справі №465/1461/16-а від 02 жовтня 2018 р.)