Формальні неточності у документах не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист (ВС/КАС № 638/18467/15-а від 30.09.2019)

Фабула судового акту: У рішенні, яке пропонується до уваги Касаційним адміністративним судом поставлено крапку у справі щодо відмови органів Пенсійного фонду України у призначенні та виплаті пенсії громадянці.

Досить поширеними є випадки коли органи Пенсійного фонду відмовляють громадянам у призначенні пенсії з підстав того, що записи у трудових книжках колишніх працівників мають якісь неточності та/або розбіжності, уточнені довідки не відповідають по своїй формі вимогам, які пред’являє до них Пенсійний фонд тощо.

Так у цій справі жінка звернувшись до Пенсійного фонду із заяво про призначенні їй пенсії отримала відмову, яку вмотивовано тим, що мовляв у трудовій книжці цієї жіночки містяться неточності в частині назви підприємства, на яке її прийнято на роботу - ТОВ «Стройпуть» та з якого її звільнено - Надимської філії ТОВ «Стройпуть».

Звісно, що така відмова є вочевидь незаконною і отже остання стала підставою для звернення згаданої жінки до суду.

Судом першої інстанці з яким погодився і апеляційний суд зазначений позов було задоволено.

Але ж Пенсійний фонд (звісно як завжди) подав касаційну скаргу про скасування зазначених вище рішень, оскільки на його думку судами зроблено неналежний аналіз статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині підтвердження трудового стажу.

В свою чергу Касаційний адміністративний суд став на бік позивача.

Мотивуючи свою постанову КАС послався на те, що статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.