Адвокат не може прийняти доручення від нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом або викликати конфлікт інтересів (ВС/КАС, № 818/1718/17, 26 листопада 2020р

Фабула судового акту: Правилами адвокатської етики, зокрема, нормами ст. 20 вказаних Правил адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв`язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів.

У випадку, що буде висвітлено у даному дописі позивачем, який до речі на той момент ще не був адвокатом, на підставі довіреності здійснювалось представництво особи в частині отримання права власності на земельну ділянку в порядку приватизації.

У подальшому законність цього рішення про набуття права власності на землю та державної реєстрації такого права була предметом судового розгляду.

При цьому інтереси позивача представлялись особою, яка до того представляла інтереси власника ділянки, але вже як адвокатом.

У зв’язку із цим відповідачем (особою, яка отримала право власності на землю) до органів адвокатського самоврядування було подано скаргу, яку вмотивовано порушенням вказаним адвокатом Правил адвокатської етики.

Отже у судовому рішенні, що пропонується до уваги Касаційним адміністративним судом було зроблено певний аналіз згаданої вище норми ПАЕ та визначено у яких саме випадках може мати місце конфлікт інтересів та у чому саме він може полягати.

В даній справі рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатської діяльності строком на три місяці.

Не погоджуючись із таким рішенням адвокатом було подано позов в порядку адміністративного судочинства, який вмотивовано тим, що притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього певного виду стягнення можливе лише в разі доведення факту вчинення адвокатом дій, які містять склад дисциплінарного проступку.

На переконання позивача, оскільки матеріали дисциплінарної справи не містять конкретних беззаперечних, належних та допустимих доказів вчинення адвокатом одноразового грубого порушення Правил адвокатської етики, зокрема статті 20, підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Апеляційний суд з таким рішенням погодився.