Фабула судового акту: Адвокат як людина вільної професії не отримує зарплати, його заробіток мінливий та залежить від кількості справ, які перебувають у нього у провадженні та, найголовніше, від фінансових можливостей його клієнтів.
Чесно кажучи мені не зрозуміло, чому суди визначаючи розмір відшкодування судових витрат фактично втручаються у договірні відносини адвоката та його клієнта оскільки якщо клієнт спроможний заплатити адвокату гонорар, який вони погодили для виплати, його сплату підтверджено відповідними фінансовими документами, то гонорар має бути стягнутий саме у розмірі, який визначено сторонами договору про правову допомогу.
Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).
У рішенні, яке пропонується суди знизили розмір відшкодування витрат на правову допомогу більш ніж у 25 разів.
У даній справі позивач звернувся до суду із заявою про видачу додаткового рішення у якій просив стягнути з органу ДФС, який був відповідачем у справі, витрати, пов’язані із наданням професійної правової допомоги у розмірі 63 000 грн.
Судом першої інстанції вказані вимогу про таке відшкодування задоволено частково та стягнуто 25000 грн.
У подальшому при перегляді вказаної справи в апеляційному порядку вже апеляційним судом витрати на правову допомогу стягнуто вже у розмірі 2500 грн.
На вказане рішення позивачем подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що ним надано до суду всі необхідні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а розмір заявленої суми за надану правову допомогу в даній справі надмірним вважати не можна.
Натомість Касаційний адміністративний суд із такими доводами не погодився і у своїй постанові про відмову у задоволенні касаційної скарги вказав наступне.
Відповідно до ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.