ВРП звільнила законницю Людмилу Кізюн, яка захистила персональні дані особи

Спершу законниця заборонила одній зі сторін використовувати докази на власний захист. Потім, проігнорувавши закінчення строку власних повноважень, відпустила на волю сотню мільйонів гривень, що були під арештом. За такі дії поплатилася посадою, повідомляє zib.com.ua

На захист олігарха

У березні 2018 року до Вищої ради правосуддя поскаржилося Національне антикорупційне бюро. На думку борців з корупцією, Людмила Кізюн із Солом’янського районного суду м.Києва приймала невмотивовані рішення. Це призвело до зняття арешту з майже сотні мільйонів гривень.

Через місяць скаргу до ВРП написали працівники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, висловивши аналогічні претензії. Третя дисциплінарна палата відкрила провадження.

Згодом ТДП виявила, що не тільки «антикорупціонери» мають питання до роботи судді. Ще раніше, у грудні 2017 — січні 2018 років, на жінку скаржився Національний банк та адвокат Анастасія Самойленко в інтересах одного товариства. Причиною обох скарг стала ухвала від 15.12.2017, яка, на думку скаржників, ґрунтується виключно на припущеннях судді, не містить жодних посилань на докази та перешкоджає господарській діяльності зазначених у ній юридичних осіб.

Цією ухвалою суддя вжила заходів забезпечення за позовом Ігоря Коломойського про захист його персональних даних. Жінка заборонила збирати, накопичувати, копіювати, подавати, надавати чи іншим чином поширювати в Україні та за кордоном будь-які документи, які містять його персональні дані.

Здавалось би, нічого поганого, тільки от Нацбанк є відповідачем у 50 позовах, що стосуються опального олігарха. А ця ухвала фактично позбавила регулятора можливості надавати будь-які докази у справі, адже в них може бути вказане ім’я позивача.

Тому в липні відкрили ще одне провадження проти Л.Кізюн. Згодом справи за двома цими випадками об’єднали в одну.

Згадайте новину: КСУ визнав неконституційним надання Міністерству фінансів України права отримувати інформацію, що містить персональні дані

Заарештованим грошам — волю

У ході розслідування з’ясувалося таке. У грудні 2016 року детектив НАБУ звернувся до слідчого судді Солом’янського райсуду з клопотанням про арешт коштів на рахунку одного підприємства в сумі 185 млн грн., які надійшли від Одеської міської ради як плата за нежитлові будівлі. Провадження стосувалося розтрати службовими особами. Суд клопотання задовольнив. Згодом апеляційна інстанція залишила цю ухвалу чинною, а гроші визнано такими, що набуті протиправним шляхом.