Про відмову надавати інформацію про вакцинування

Примусова вакцинація.

В Україні міжвиборний період. Незважаючи на це суспільство поляризувалося та поділилося навпіл навколо одного вкрай важливого питання – вакцинація від Ковіду. На відміну від поляризації під час виборчих процесів поділ на 2 табори немає жодних закономірностей. Ні тобі поділ по регіону, мови спілкування, національності, релігійних переконань, соціального чи майнового стану, стану здоров’я, тощо.

В обох таборів є свої аргументи та контраргументи, але жодні з них є не достатньо переконливими, щоб переконати у своїй позиції.

Чому так? Усе доволі просто – немає доказів, що вакцина допомагає, як і немає доказів того, що вакцина шкодить.

Тому більшість спочатку обирає сторону, а потім сприймає лише ті аргументи, які сама вважає прийнятними.

Як вакцинатори, так і антивакцинатори теж можна поділити на агресивно налаштованих і лояльних.

Лояльні – це ті, які мають свою власну позицію, хочуть вони вакцинуватися чи ні, і вони не пропагують власну позицію, інші активно намагаються переконати протилежний табір у необхідності вакцинуватися або відмовитися від вакцинації.

У мене також є власна позиція, але так як відношу себе до лояльних не буду це питання висвітлювати у цій темі.

Поляризації суспільства сприяє агресивна налаштована політика держави до вакцинації та збору інформації про вакцинованих. І чим активніші дії влади, тим більший спротив це викликає у суспільстві. Вважаю, що така політика може спровокувати зниження довіри.

Чи можна діяти по-іншому? Звісно так.

Можу назвати приклад з яким мають можливість ознайомитися усі автомобілісти.