Від конфіскації до в'язниці: як в Україні (знову) каратимуть за незаконне збагачення

Верховна Рада України відновила кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, яку вимагали західні партнери. Проте посадовці, щодо яких раніше проводили розслідування, не підпадають під нові норми, пише dw.com

Запровадження кримінальної відповідальності за незаконне збагачення було важливою передумовою отримання Україною безвізового режиму з ЄС та співпраці з МВФ, тож у 2014 році відповідна стаття з'явилась у кримінальному законодавстві України. Однак у 2017-му група народних депутатів, частина з яких були фігурантами кримінальних справ за цією статтею, звернулись до Конституційного суду України, який у лютому 2019 року визнав відповідну норму Кримінального кодексу неконституційною. У підсумку Національне антикорупційне бюро (НАБУ) було змушене закрити понад 60 проваджень щодо незаконного збагачення на півмільярд гривень. Цю ситуацію гостро критикували на Заході, а українські політики до цього часу змагалися за кращий варіант для повернення втраченої статті до КК.

Кримінальне покарання та конфіскація активів

У результаті після кількох місяців доопрацювань Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт. Новий документ не лише відновив кримінальну відповідальність, а і запровадив механізм цивільної конфіскації незаконно здобутого майна.

На вечірньому засіданні у четвер, 31 жовтня, народні депутати доволі швидко "пройшли" понад 300 правок до другого читання. Примітно, що першою на розгляді була правка від Ярослава Дубневича, з якого раніше у цей день парламентарі зняли недоторканність і який сам фігурував у справі НАБУ щодо незаконного збагачення.

"Гарний жарт", - іронізував депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко. Сам він застерігав, що закон може стосуватися будь-якого громадянина України, і що нібито майно можна буде арештувати без відома людини та її присутності на суді. Голова антикорупційного комітету Анастасія Красносільська ("Слуга народу") натомість переконувала, що до другого читання запропонували формулу, яка дозволяє збалансувати захист прав третіх осіб, а запроваджені механізми будуть доступні лише НАБУ, антикорупційній прокуратурі та антикорупційному суду, тому про жодні зловживання з боку не реформованих органів не може йтися.

Відповідно до ухваленого законопроєкту чиновники підлягатимуть кримінальній відповідальності, якщо їх активи перевищують законні доходи на понад на 6,5 тисяч неоподаткованих мінімумів (близько 6,2 мільйона гривень). За це передбачається ув'язнення від 5 до 10 років з позбавленням права займати певні посади. Також може бути застосована спеціальна конфіскація активів. Якщо таке майно оцінюється від одного до шести мільйонів гривень - його конфісковуватимуть у цивільному процесі, а посадовця звільнять. "Ці два механізми працюватимуть разом", - наголосила Красносільська й уточнила, що цивільна конфіскація є цивілізованою європейською практикою.

У порівняні зі скасованою статтею, у новій редакції значно підвищили порогову суму для кримінальної відповідальності. Раніше вона передбачала близько одного мільйона гривень. Кінцеве рішення про 6,2 мільйона і експерти, і самі депутати називають компромісним для різних сторін. Мовляв, такий люфт необхідний для того, аби швидше забрати необґрунтовані активи через цивільну конфіскацію, оминаючи складні кримінальні процеси.

Вспомните новость: Рада вернула уголовную ответственность за незаконное обогащение

"Старі гріхи списалися"

Водночас криміналізація незаконного збагачення не має зворотної дії в часі. Тобто покарати чиновників, які набули незаконне майно до вступу в дію закону, неможливо, кажуть фахівці. Відповідно, жодного з посадовців, щодо якого НАБУ раніше проводило розслідування, але змушене було закрити провадження, до кримінальної відповідальності притягнути уже не зможуть.