Україна проти Росії в міжнародних судах - головні позови

Росія виконала вимогу Міжнародного трибуналу ООН з морського права, повернувши Україні захоплених у Керченській протоці моряків та військові кораблі. Однак це не означає припинення судової суперечки - у четвер, 21 листопада, у Гаазі розпочинається процесуальні слухання в арбітражному трибуналі, який було сформовано для розгляду справи по суті. На цих слуханнях, що триватимуть два дні, будуть визначені подальші процесуальні питання, але загалом процес може тривати щонайменше декілька років.

Заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль пояснює продовження судової суперечки наступним чином: "Наказ Міжнародного трибуналу не був і не є самоціллю. Наша мета - встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації". Позиція Києва полягає у тому, що Конвенція ООН з морського права гарантує військовим кораблям абсолютний імунітет, незалежно від того, чи перебували кораблі в територіальних водах Росії, як це стверджує Москва, чи в нейтральних водах.

Натомість РФ наголошує, що трибунал не володіє юрисдикцією для розгляду цієї справи, посилаючись на винятки, які Росія та Україна зробили під час підписання Конвенції ООН з морського права і які стосуються непоширення юрисдикції зазначених у конвенції судів на воєнні дії.

Згадайте новину: В Кремле отрицают связь между решением Трибунала ООН и возвращением кораблей ВМСУ

Боротьба за море

Втім, це не єдиний позов України проти РФ, який стосується порушень морського права. Постійна палата третейського суду (ППТС) розглядає у Гаазі звинувачення у порушенні РФ Конвенції ООН з морського права в Чорному і Азовському морях.

Це арбітражне провадження у ППТС щодо порушення Москвою Конвенції ООН з морського права Україна ініціювала ще у вересні 2016 року. А в лютому 2018 року українська сторона подала до арбітражу меморандум, у якому вказала на порушення Росією суверенних прав Києва в Чорному і Азовському морях та в Керченській протоці, включно з незаконним видобутком ресурсів на морському шельфі та блокадою проходження суден в українські порти через протоку під приводом будівництва Керченського мосту.

Зеркаль представляє Україну й у цій справі. Вона розраховує, що слухання по суті можуть відбутися в 2021 році, а зараз сторони очікують на вирішення питання юрисдикції. В разі, якщо суд погодиться розглядати позов, шанси України на перемогу у суперечці будуть високими, впевнена Зеркаль.

Права людини

Найбільше позовів проти Росії Україна подала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, вже згадане захоплення українських військових моряків у районі Керченської протоки також було приводом для звернення України до ЄСПЛ, в якому Київ домагався негайного звільнення українських моряків. У відповідь на заяву уряду України суд зобов'язав Росію повідомити про місцеперебування та стан військових і забезпечити пораненим лікування.

Водночас позови Києва через порушення прав людини на окупованих Росією територіях об'єднані у два великих провадження - щодо Криму та щодо Донбасу.