Три роки в’язня Кремля. Сьогодні Сенцову - 41

Справа передана до Європейського суду з прав людини, але коли її розглянуть, невідомо

1159 днів – стільки часу провів український режисер Олег Сенцов після арешту спочатку у російському СІЗО, а потім у виправній колонії суворого режиму у місті Якутськ на Далекому Сході РФ.

Засудженого у справі «кримських терористів» режисера етапували до місця відбування покарання у лютому 2016 року. З того часу будь-які спроби звільнити в’язня Кремля безрезультатні. Більш того, за минулий рік з тюрм РФ не вдалося звільнити жодного українця, засудженого з політичних мотивів.

20 років суворого режиму за підпал офісу

25 серпня 2015 року російський суд у Ростові-на-Дону завершив розгляд справи так званих кримських терористів - Олега Сенцова і Олександра Кольченка, яких звинуватили у створенні осередку «Правого сектора» в Криму та підготовці і здійсненні терактів.

Незважаючи на відсутність прямих доказів та політичний характер справи, Сенцова і Кольченка засудили до 20 і 10 років суворого режиму, відповідно.

Згадайте новину: Олега Сенцова та Олександра Кольченка російський суд визнав винними у тероризмі

За версією ФСБ, «терористична група», яку очолював режисер Сенцов, – активний учасник Автомайдану та акцій за цілісність України, планувала низку терактів у Сімферополі, Ялті та Севастополі. Зокрема, мова йшла про начебто підриви пам’ятника Леніну і меморіалу Вічного вогню, а також серію підпалів офісів «Єдиної Росії». До того ж, за версією слідства, «диверсійно-терористична група» мала на меті «вплив на прийняття рішення органами влади РФ про вихід Республіки Крим з її складу».

Керівником групи, що входить в структуру «Правого сектора», слідство оголосило Олега Сенцова. Олександра Кольченко, анархіста за переконаннями і учасника антифашистського руху, слідство також записало у члени «Правого сектора» і звинуватило в підготовці і здійсненні терактів. Ні Сенцов, ні Кольченко своєї провини не визнали, назвавши звинувачення абсурдними і політично мотивованими.

«Найгуманніший суд у світі»

Справа, яку шили Сенцову та Кольченку більше ніж рік з моменту арешту у травні 2014-го року, почала «сипатися» із самого початку. Сторона обвинувачення мала опосередковані докази та замалу кількість свідків, але це не завадило винести обвинувальні вироки її фігурантам.

Докази звинувачення багато в чому базувалися на свідченнях двох інших фігурантів справи - фотографа Геннадія Афанасьєва і історика Олексія Чірнія, що пішли на угоду зі слідством і визнали свою провину. Але під час судового засідання по Сенцову і Кольченку, Афанасьєв змінив свідчення, заявивши, що змушений був обмовити себе і Сенцова через погрози і тортури з боку слідства. А наданий Олексію Чірнію незалежний адвокат, незабаром відсторонений судом від справи, Ілля Новіков також угледів в зізнаннях клієнта ознаки самообмови. Згодом Афанасьєва, разом із політв’язнями Савченко та Солошенко обміняли на одеських журналістів, яких Україна звинувачувала у сепаратизмі.

До речі, підтвердження приналежності підсудних до «Правого сектору» так і не знайшли. Один із «потерпілих» у справі, свідок Андрій Козенко під час слухань зазначив, що про «представників «Правого сектору» у Криму йому нічого не відомо». Дійсно, підпал дверей офісу «Єдиної Росії» був зафіксований на відео, але на ньому неможливо розгледіти зловмисників. Під час слухань стало відомо, що коли був здійснений підпал офісу, він ще не був навіть зареєстрований, як відділення «ЄР»: «Підпал, як відомо, був здійснений 18 квітня 2014 року. А саме відділення було зареєстровано 24 квітня 2014 року», - йдеться у статті.