Світовий досвід стягнення репарацій та відшкодування завданої шкоди

24 лютого 2022 року. Ранок. Цивілізована європейська незалежна держава Україна. Мільйони мирних українців прокинулись не від сонячних променів, телефонних дзвінків рідних з вітаннями «Доброго ранку», а від страшних вибухів…вибухів, які пролунали по всій країні.

Саме цього дня російська федерація розпочала збройну воєнну кампанію проти цивілізованого світу, уособленням якого є Український Народ.

24 лютого 2022 року ввійде в історію Української державності як день всенародного єднання, братерства, взаємодопомоги, підтримки та спільної ненависті. Українці по всьому світу об’єдналися задля досягнення спільної мети – захистити свій Дім від російських окупантів та доказати всьому світу, що Україна – це не лише контури на карті Європи, а велична, незламна і нескорена країна…країна вільних і незалежних людей…країна добра і світла…країна свободи!

«Спецоперація», як називає політичне керівництво російської федерації, війну в Україні повинна була успішно закінчитись (за планами воєнного керівництва країни-агресора) через декілька днів після вступу російських військових на територію України.

Проте, не вийшло.

Українські військові — вже тридцять шостий день (на момент написання даної статті) героїчно захищають Українські міста, села, селища від навали російської орди. І кожен новий день героїчного супротиву наближає російську федерацію до поразки, адже під жорсткими санкціями світового співтовариства та в результаті величезних втрат, завданих нашими військовими, російський агресор з кожним днем втрачає можливість повноцінно продовжувати воєнні дії на території України.

Однак, незважаючи на мужню стійкість Українців, російськими окупантами вже зруйновані Маріуполь, Харків, Волноваха, Чернігів, Буча, Ірпінь, Гостомель та десятки інших населених пунктів. Через вторгнення російської федерації на територію України втрати України досягли за повідомленням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля понад 500 млрд дол. США. (станом на 16 березня 2022 року). Є неоціненними та безповоротними втрати рідних, близьких, родичів…

А що ж буде далі?

Далі – перемога, тільки перемога. І наразі все частіше почали лунати вислови щодо можливих виплат репарацій та відшкодування завданої російською федерацією шкоди.

В даній статті пропоную розглянути світовий досвід виплат репарацій та відшкодування завданої країною-агресором шкоди.

Саме поняття «репарації» з’явилось в міжнародному праві більш як сто років тому. За наслідками підписання Версальського мирного договору 28 червня 1919 року (був підписаний державами-переможницями у Першій світовій війні — США, Великою Британією, Французькою республікою, Королівством Італія, Японською імперією, Бельгією тощо — з одного боку, і переможеною Німеччиною — з іншого), серед інших умов Німеччина зобов’язувалась здійснювати виплати величезних сум країнам, які формували блок держав Антанти, розмір яких невдовзі визначила Міжсоюзницька Комісія з репарацій (269 млрд. золотих марок упродовж 42 років). Згодом розмір виплат було зменшено до 132 млрд. золотих марок, що на той час становило 31,4 млрд. дол. США.