Суддів, які вчинили дисциплінарний проступок у 2019-2020 роках «пробачать», а у 2012-2014 – звільнять вдруге

Чергова логічна послідовність: якщо суддя вчинив проступок у 2012 році і отримав рішення ЄСПЛ про незаконність свого звільнення – ВРП може його знов звільнити, а якщо у 2019-2020-му – то ВРП може не реагувати на скаргу. (Джерело: Судово-юридична газета)

Судді, скарги стосовно вчинення якими дисциплінарних проступків надійшли до Вищої ради правосуддя у 2019-2020 роках, можуть уникнути відповідальності. Про це попередив голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов у коментарях ЗМІ.

Справа у тому, що закон встановлює строк давності притягнення до відповідальності – 3 роки з дня вчинення дисциплінарного проступку. А Вища рада правосуддя завдяки ухваленому за підтримки міжнародних партнерів закону не працювала з дисциплінарними скаргами з серпня 2021 року. За цей час, за даними ВРП, у них накопичилося понад 9 тисяч таких скарг.

І тепер, з огляду на вказаний 3-річний строк давності, ці скарги просто втрачають свій сенс, адже вони мають бути закриті.

Разом з тим, на думку ВРП і ВП ВС, підлягають звільненню судді, які вчинили порушення у 2012-2014 роках і які успішно оскаржили своє звільнення через оновлений Верховний Суд або навіть через Європейський суд з прав людини.

Тобто, якщо суддя вчинив проступок у 2012 році – його мають звільнити, а якщо у 2019-2020-му – не можуть.

Як так вийшло

До реформи органом, який був уповноважений звільняти суддів, обраних безстроково, була Верховна Рада. Вища рада юстиції спрямовувала туди відповідні подання, а парламент голосував чи ні за звільнення. Потім законодавство змінилося, і політичний орган, тобто, парламент, усунули від процедури звільнення суддів.

Однак рішення парламенту оскаржувалися, зокрема, через «кнопкодавство», а отже, і відсутність справжнього волевиявлення. Частина суддів скасувала таке своє звільнення Верховною Радою вже через новий Верховний Суд або навіть дійшла до ЄСПЛ.

Слід нагадати, що судова процедура потребує часу та бюджетних коштів. Тож, такі судді пройшли довгу процедуру оскарження, на розгляд їх справи витратили сили, час і державний ресурс. Втім, результат виявився таким, що сам цей факт оскарження ні на що не впливає.

Справа у тому, що Велика Палата Верховного Суду притримується позиції, що рішення ВРП про звільнення судді з посади у таких справах не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі, за своєю суттю таке рішення є кадровим. А трирічний строк на «старі» подання Вищої ради юстиції не розповсюджується. Більш того, до цих старих подань, на думку ВП ВС, взагалі не застосовуються будь-які строки.