ОАС м. Києва скасовано розпорядження КМДА щодо встановлення тарифів на утримання будинків та прибудинкової території як необґрунтоване та дискримінаційне (ОАС м. Києва № 826/8441/17 від 06.07.2018)

Фабула судового акту: Майже рік Окружний адміністративний суд м. Києва розглядав позов громадської організації до Київської міської державної адміністрації та обслуговуючих компаній, які є третіми особами про про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у затвердженні тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, без дотримання встановленого порядку; про визнання протиправним та скасування розпорядження № 668 від 06 червня 2017 року «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що вказаним розпорядженням встановлено тарифи та структуру тарифів по кожному з 1442 будинків окремо, які обслуговують 10 комунальних підприємств (треті особи у справі), для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом. При цьому, на думку позивача розпорядження прийнято поза межами повноважень відповідача та у спосіб, не передбачений чинним законодавством України, всупереч принципам ціноутворення у сфері цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Одночасно вказане розпорядження не містить економічні обґрунтування, у зв'язку з чим неможливо встановити природу походження встановлених тарифів, а також відповідність отримуваних послуг їх фактичній наявності, кількості та якості, а крім того оскаржуване розпорядження не містить посилань на необхідність коригування чинних тарифів на житлово-комунальні послуги, як передбачено частиною десятою статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Крім цього, розподіл цін та тарифів в залежності від дати їх оплати споживачами (до 20 числа місяця та після) не передбачено жодним законом України, а у розпорядженні не наведено пояснень щодо застосованого підходу до утворення цін та тарифів, у зв'язку з чим оскаржуване розпорядження суперечить статті 19 Конституції України.

Розглядаючи зазначену позовну заяву суд вказав, що згідно Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 при розрахунку майже усіх складових тарифу у формулах застосовуються ті або інші площі (загальні житлові та нежитлові приміщення, підвали, прибудинкові площі, тощо).

Отже, Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначає, що якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та не відкориговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду.

Наведене свідчить про те, що наявність технічних паспортів на будинки та інших відповідних документів на прибудинкові території є обов'язковою умовою при формуванні тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Проте, КМДА суду такі технічні паспорті було надано лише на частину будинків, на інші ж надано експлікації прибирання.

Окрім цього судом було звернуто увагу на те, що вказані технічні паспорти було виготовлено ще за часів Радянського Союзу та відповідні корегування до них дотепер не внесено.

Одночасно встановлення розміру тарифів проводиться лише на підставі технічних паспортів. Інших альтернативних способів, у тому числі складання експлікацій схем прибирання, Порядком не передбачено.

Згідно статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендаторів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Суд зазначає, що упродовж розгляду справи відповідачем не надано містобудівної та землевпорядної документації на жоден з будинків, для яких затверджено тариф оскаржуваним розпорядженням від 06 червня 2017 року, а надані технічні паспорти на деякі з будинків, виготовлені за часів Радянського Союзу, не відповідають фактичній площі будинків, при цьому акти щодо таких обмірів відсутні.