Фабула судового акту: Переконаний, що усі з читачів цього допису зустрічали заголовки новин на кшталт «Американець відсудив 100 000 000 доларів за те, що обпікся гарячим пирогом» або «Американка засудила мережу фаст-фуду за надто гарячу каву» тощо.
Але чи можна в українських судах стягнути з підприємств сфери торгівлі та/або обслуговування шкоду, яка нанесена через недоброякісне обслуговування?
Так, можна, але ж головне ретельно підготуватись до розгляду справи в суді і зібрати усі докази, які свідчать про вину працівників підприємства, дії або бездіяльність, яких завдала покупцеві шкоду.
У даній справі покупець звернулась до суду із позовом про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров’я до мережі супермаркетів мотивувавши свої вимоги тим, що проходячи повз прилавки на яких були виставлені пляшки з рослинною олією підсковзнулась, впала на підлогу та відчула сильний нестерпний біль в області поясниці. Після падіння не змогла підвестись на ноги та побачила, що підлога була не прибрана, зокрема на ній була розлита якась рідка та слизька речовина схожа на рослинну олію та видно було, що ця рідина повільно скапувала із полиць на підлогу.
Позивач відразу після виклику їй «швидкої допомоги» у присутності медиків написала заяву на ім’я керуючої супермаркетом.
Вже в лікарні медиками покупцю був поставлений діагноз – компресійний перелом хребця та тіла і проведено відповідну хірургічну операцію.
У зв’язку із спричиненням такого ушкодження здоров’я позивачем перед відповідачем було поставлено вимогу про стягнення матеріальної шкоду у розмірі 62 600 грн. та стягнення моральної шкоди у сумі 40 000 грн.
Суд такі вимоги задовольнив частково.
Оцінюючи докази (а це у справах такої категорії найголовніше!) суд надав оцінку показанням свідків – медичних працівників «Швидкої допомоги», які підтвердили, що на місці падіння позивачки була розлита якась слизька речовина, яка схожа на рослинну олію.
Взявши вказані докази належними та допустимими суд прийшов до висновку про наявність зв’язку між бездіяльністю працівників магазину, яка полягає у незабепезпеченні належного санітарного стану торговогог приміщення та падіння позивачки.
Обґрунтовуючи своє рішення суд послався на те, що згідно п. 32 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 15.06.2006 року №833суб`єкт господарювання повинен утримувати торговельні та складські приміщення, а також прилеглу до них територію відповідно до санітарних норм. Під час продажу товарів і після закінчення виїзної (виносної) торгівлі суб`єкт господарювання зобов`язаний вжити заходів для дотримання чистоти на місці торгівлі та навколо нього чого у даному випадку зроблено не було.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.