Шокери чи вогнепальна зброя під час карантину?!

Які можуть бути наслідки для громадян в умовах карантинних обмежень, у разі невиконання вимог поліцейського та цих обмежень? Короткий аналітичний огляд майбутніх нововведень.

Так, на засіданні Уряду від 11.11.2020 міністр внутрішніх справ А. Аваков представив ініціативу внесення змін до ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію».
Посилання на офіційне повідомлення Уряду тут:
https://www.kmu.gov.ua/…/uryad-napraviv-na-rozglyad-parlame…

Зокрема, пропонується розширити підстави застосування електрошокових пристроїв контактної та контактно-дистанційної дії для затримання особи:

• яка вчинила адміністративне чи кримінальне правопорушення і чинить при цьому фізичну протидію поліцейському;
• яка вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин і намагається втекти,
• яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти,
• озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров’ю людей, зокрема поліцейського.

Згадайте новину: Резкая боль и спазмы. Полиции хотят разрешить стрелять в задержанных электрошокером

Давайте поміркуємо разом, які наслідки такої ініціативи можуть настати.
По-перше, слід підкреслити, що застосування пристроїв контактної та контактно-дистанційної дії для затримання особи (електрошокерів) є поширеною і дуже ефективною практикою в роботі поліції у багатьох країнах. Обґрунтування цьому є декілька, але основним обґрунтуванням є те, що особі при такому застосуванні завдається менша шкода, а ніж та, яку могла б завдати вогнепальна зброя у разі її застосування.

Слід також відзначити, що чинна редакція ст.42 Закону України «Про Національну поліцію» відносить право застосування електрошокових пристроїв контактної та контактно-дистанційної дії до поліцейських заходів примусу, які мають застосовуватись лише у випадках, передбачених у ст.43, 45 цього Закону.

У статті 45 Закону йдеться про те, що електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії застосовуються для:
а) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
б) відбиття нападу тварини, що загрожує життю і здоров’ю особи чи поліцейського.

Можна дійсно погодитись з іноземними колегами щодо ефективності застосування засобів електрошокової дії як менш травматичних порівняно з вогнепальною зброєю, але є кілька організаційно-правових нюансів, що можуть створити значно гірші наслідки як для особи щодо якої застосовуються такі засоби, так і для осіб, що їх застосовують.

Передовсім прийняття самих законодавчих змін та набрання цими положеннями чинності, а це процес довгий.

Проведення широкої інформаційної кампанії серед громадськості щодо нових повноважень із використанням спеціальних пристроїв, адже офіційне опублікування з точки зору поширення інформації є малоефективним інструментом для того, щоб люди дійсно знали «за що і чому» до них застосовують шокери.