Що робити адвокату після виявлення «жучка»

У професійному аспекті виявлення пристрою, який може негласно збирати інформацію, порушує низку практичних питань: як зафіксувати знахідку, кого повідомити про інцидент і як не допустити подальшого розкриття адвокатської таємниці.

Спеціальні і побутові

Дії адвокатів та особливості технічної перевірки приміщень обговорили під час круглого столу «Адвокатська таємниця під загрозою: негласне отримання інформації та технічний захист». Захід відбувся 8 вересня за ініціативи Комітету НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів. Його модерували голова Комітету Андрій Галич і його заступник Роман Островський.

Як розповів А.Галич, засоби отримання інформації можуть установлюватися у приміщеннях та автомобілях, із проникненням до них або без такого проникнення. Одні пристрої передають дані в реальному часі, інші накопичують їх і лише періодично надсилають на сервер. Голова комітету навів приклад, коли під час однієї з перевірок у київському адвокатському об’єднанні фахівці виявили близько дев’яти пристроїв. Камери з мікрофонами були замасковані під пожежні датчики та розміщені в кабінетах.

Експерт комітету Андрій Супруненко звернув увагу, що для негласного отримання інформації можуть використовуватися не лише спеціально виготовлені засоби, а й звичайне побутове або комунікаційне обладнання. Пристрої можуть бути вмонтовані в елементи інтер’єру, електроніку, блоки живлення чи кабелі, а камери — замасковані в невеликих отворах або деталях побутових предметів.

Як зафіксувати

Під час дискусії учасники зауважили, що підозрілий пристрій не завжди можна одразу кваліфікувати як спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації. Експерт комітету Роман Мольченко пояснив, що висновок про належність пристрою до таких засобів можуть зробити експерти СБУ. За його словами, чинне регулювання не дає детальної відповіді на всі питання, які виникають під час виявлення пристроїв у приватному житті або бізнесі.

Заступник голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Олександр Левадний запропонував насамперед зафіксувати сам факт можливого незаконного доступу до інформації. Для цього він радив використовувати дозволені засоби, зокрема фото- і відеозйомку, скриншоти, а також залучати осіб, які надалі зможуть підтвердити обставини виявлення пристрою або витоку даних.

Наступним кроком, на думку О.Левадного, має бути повідомлення правоохоронних органів та ради адвокатів регіону. Він також запропонував залучати представника ради до процесуальних дій, пов’язаних із вилученням техніки, та забезпечувати його участь під час подальшого огляду пристроїв, на яких може зберігатися адвокатська таємниця.

Адвокат звернув увагу на процесуальне оформлення вилучення мобільного телефону або комп’ютерної техніки. За його словами, вилучення має відбуватися в межах відповідної процесуальної дії та фіксуватися у протоколі. Якщо техніку вилучили без належного оформлення, адвокат має оскаржувати такі дії, повідомляти органи адвокатського самоврядування та ставити питання про допустимість отриманих доказів.

При цьому О.Левадний радить адвокатам не передавати правоохоронцям паролі від пристроїв, на яких міститься інформація клієнтів. Натомість він запропонував брати участь у належно оформленому огляді техніки як речового доказу. А добровільне надання доступу до адвокатської таємниці може порушувати обов’язок щодо її збереження та мати дисциплінарні наслідки.