Що буде далі з ВП ВС: криза довіри, проблеми та перспективи

Велика Палата Верховного Суду поступово відновлює розгляд справ і намагається «забути» події травня – червня. Затримання у травні голови Верховного Суду Всеволода Князєва, який також був і суддею Великої Палати та заява САП про можливу причетність до корупційних діянь ще 13 суддів Великої Палати, нанесли репутації Великої Палати величезний удар та фактично поставили питання про необхідність реформування цієї інституції. В цілому ж, корупційний скандал у Великій Палаті лише яскраво продемонстрував наявність кризових тенденцій в діяльності ВП ВС. Втім, вирішити їх досить складно, якщо взагалі можливо. «Судово-юридична газета» проаналізувала принаймні частину проблем в діяльності Великої Палати Верховного Суду. (Джерело: «Судово-юридична газета» )

Для чого створювали Велику Палату

Велика Палата Верховного Суду є класичним породженням судової реформи 2016 року. Тоді, при створенні нового Верховного Суду, виникла ідея створення у складі ВС своєрідної «надструктури», повноваження якої були визначені наступним чином:

у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права;

діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції;

аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики;

Також було визначено, що формується Велика Палата шляхом обрання у її склад по п’ять суддів від кожного касаційного суду. Разом з головою Верховного Суду, який входить у Велику Палату за посадою, загальна кількість суддів ВП ВС сягнула 21. Розподіл справ на суддів, при цьому, мав відбуватися згідно з юрисдикціями, які вони представляють. Тобто, адміністративні справи потрапляють до суддів адміністративної юрисдикції, цивільні – до суддів - «цивілістів» тощо.

Фактично ж, Велика Палата мала допомагати касаційним судам Верховного Суду вирішувати складні юридичні проблеми, зокрема, вирішувати юрисдикційні спори, переглядати справи після рішень ЄСПЛ, формувати судову практику у спорах з органами суддівського врядування тощо.

Все це, за задумом ініціаторів створення Великої Палати, мало «стабілізувати» судову практику як Верховного Суду, так і різних судових юрисдикцій в цілому, зробити правові позиції більш передбачуваними та зрозумілими для юридичної спільноти, бізнесу, закордонних партнерів України та громадян.

Проблеми накопичувалися, реакції не було

Перші роки діяльності Великої Палати були досить обнадійливими. Велика Палата дійсно змогла вирішити ряд застарілих правових та юрисдикційних проблем.