Російські паспорти в Україні: шантаж у межах міжнародного права?

У Москві розмірковують над тим, щоби спростити видачу російських паспортів усім громадянам України. Про це 27 квітня заявив президент Росії Володимир Путін, котрий трьома днями раніше підписав указ про спрощене набуття російського громадянства жителями самопроголошених "Донецької та Луганської народних республік". Уже 1 травня Путін підписав іще один указ, спростивши отримання паспортів РФ українцями та особами без громадянства, які жили в Криму до його анексії Росією в березні 2014 року, а також тих, хто виїхав з Донбасу до квітня 2014 року та на даний час має дозвіл на проживання в Росії.

Згадайте новину: Президент Путин опять говорит "правду": Решение о гражданстве для жителей Донбасса — это исключительно гуманитарный вопрос

В Україні ініціативу Кремля визнали безпрецедентним втручанням у внутрішні справи країни. На Заході багато хто вважає, що ці заходи суперечать мінським угодам. Тим часом у Ростовській області вже відкрилися перші центри видачі російських паспортів жителям невизнаних "ЛНР" і "ДНР".

DW з'ясовувала, чи порушує указ Кремля про спрощену паспортизацію громадян сусідньої країни міжнародне право і мінські угоди, чому Росія зацікавлена в наданні громадянства українським гастарбайтерам, і які правові і політичні засоби є в України, щоб протистояти рішенням Москви.

Чи порушує указ Путіна міжнародне право?

Саме по собі надання громадянства жителям інших країн не є порушенням міжнародного права, оскільки воно не регулює це питання, кажуть DW німецькі юристи та експерти. "Порядок видачі громадянства визначається внутрішнім законодавством країни", - пояснює професор Вільного університету Берліна і експерт з питань законодавства про громадянство Дітер Ґозевінкель (Dieter Gosewinkel). Будь-яка держава, за його словами, має право самостійно і без будь-яких обмежень вирішувати, яким категоріям іноземних громадян і жителям яких країн вона має намір надати громадянство.

Росія не єдина країна, що видає паспорти жителям України, - аналогічні кроки роблять, наприклад, Угорщина і Румунія, що також викликає різку негативну реакцію Києва, додає старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), експерт з питань Росії та країн Східної Європи Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel). Але на відміну від Росії, за його словами, "Угорщина і Румунія не залишають за собою права втручатись у внутрішні справи України, не ввели туди військових і не окупували частину української території".

Обидва співрозмовники DW припускають, що своїм указом Кремль прагне підкріпити власні претензії на контрольовані сепаратистами регіони Донбасу. Як вважає Ґрессель, основна проблема полягає не в роздачі Росією паспортів, а в тому, що соціальний захист громадян РФ, які живуть за кордоном, - це частина російської військової доктрини. "А історії з Грузією і Кримом, - нагадує він, - це прецеденти, коли аналогічний сценарій передував подальшому військовому вторгненню".

На думку Ґозевінкеля, "за цим кроком стоять певні політичні наміри", які можна трактувати як можливу загрозу суверенітету незалежної України". "Тому не можна обмежуватися юридично-правовим аспектом і розглядати це питання тільки з точки зору міжнародного права", - упевнений учений.

Підрив мінських домовленостей

Одностайної думки про те, чи є указ Путіна порушенням мінських угод, у німецьких експертів немає - це залежить від інтерпретації укладених в Мінську домовленостей. Основною їх тезою є збереження територіальної цілісності України, а не громадянства її жителів, наголошує німецький юрист Дітер Ґозевінкель. Тому про буквальне порушення досягнутих в Мінську домовленостей, на його погляд, можна було б говорити лише за умови, що Росія видавала б паспорти мешканцям самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" на українській території, а не в Ростовській області. Паспортизація жителів непідконтрольних Києву регіонів Донбасу, на думку вченого, суперечить не букві, а духу мінських угод, оскільки з великою ймовірністю потягне за собою ескалацію конфлікту на сході України.