Правила стягнення витрат на професійну правничу допомогу нагадали у ВС (справа № 560/10132/21)

Податкова програла спір, ініційований підприємством, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Одночасно суд стягнув з відповідача витрати на професійну правничу допомогу. З оскарженням таких рішень держорган дістався касаційної інстанції.

У Касаційному адміністративному суді Верховного суду надали оцінку твердженню податкового органу про безпідставність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу. Постанова КАС ВС від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Високі судді виходили з того, що відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є субʼєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субʼєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, повʼязаних з розглядом справи. До витрат, повʼязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Також у Верховному Суді послалися на рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 № 23-рп/2009 у справі про право на правову допомогу. У ньому орган конституційної юрисдикції звернув увагу на те, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, розʼяснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та субʼєкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими субʼєктами права.

Щодо витрат, повʼязаних з правничою допомогою адвоката, то їх згідно зі ст. 134 КАС несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат субʼєкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повʼязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.