Позивачі муситимуть дублювати подані через Електронний суд документи обсягом більше 30 сторінок у паперовій формі, а суди - куплять номери, аби скидати рішення сторонам по Viber

Йшов 5-ий рік «запровадження» електронного правосуддя в Україні: замість ЄСІТС суди повинні будуть закупити телефонні номери, щоб кидати повістки і рішення сторонам у месенджери, а самим сторонам треба буде дублювати подані через Електронний суд об’ємні позови у паперовій формі. (Джерело: Судебно-юридическая газета)

Рада суддів України на своєму засіданні 5 серпня ухвалила рішення, відповідно до якого учасники процесу, які подають суду документи обсягом більше 30 сторінок через Електронний кабінет, мають продублювати ці документи суду також у звичайній паперовій формі.

Також РСУ рекомендувала судам закупити телефонні номери, аби надсилати учасникам процесу судові повістки та судові рішення через Viber та інші месенджери. Втім, профільний заступник голови ДСА ще не з’ясував, скільки буде коштувати відправка пдф-файлу через такі месенджери. Але про все по порядку.

Згадайте новину: В Україні починають офіційно функціонувати підсистеми (модулі) ЄСІТС

Паперовий електронний суд

Система електронного правосуддя в Україні була прописана у процесуальних кодексах ще 2017 року. Завдання впровадити Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) було поставлене ДСА (за цей напрям відповідав заступник голови ДСА Сергій Чорнуцький). ЄСІТС мала запрацювати ще 2019 року, коли на це були гроші, однак «щось пішло не так». Згодом почалися проблеми з фінансуванням судової гілки влади, тож лише у 2021 році вдалося запустити лише окремі модулі ЄСІТС, які відповідають за прийом документів.

Як наслідок, наразі в Україні функціонує «паперово-електронний суд». Так, наче й існує електронне «приймальне віконце» у вигляді Електронного кабінету, де сторона по справі може відправити процесуальні документи до суду.

Разом із тим, по-перше, сторона має надати докази відправлення цих документів іншій стороні. Якщо в опонента по справі немає електронного кабінету чи засобів електронного зв’язку, все одно все треба повідомляти його.

По-друге, через те, що так і не запустився функціонал формування Електронної справи та не забезпечено дослідження доказів судом в електронній формі, суди часто вимушені все роздруковувати та підшивати у паперову справу.

По-третє, інша сторона має бути повідомлена про судове засідання, суть поданих опонентом процесуальних документів, тому не позбавлена права вимагати надання їй для ознайомлення матеріалів справи у паперовій формі.

По-четверте, державні органи та інші суб’єкти, які мали б вже зробити собі електронні кабінети та отримувати туди повідомлення від судів, не поспішають користуватися сучасними технологіями.