Право особи на оскарження судового рішення не може обмежуватися через те, що законодавець не узгодив з Основним Законом та Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 визнане неконституційним положення ч. 2 ст. 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, йдеться на сайті court.gov.ua
Про це йдеться в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційну скаргу особи на ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті провадження.
Районний суд ухвалою повернув обвинувальний акт в одному з кримінальних проваджень керівникові місцевої прокуратури. Цим самим судовим рішенням було продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів. Не погоджуючись з ухваленим рішенням у частині продовження строків тримання під вартою, особа оскаржила його до апеляційного суду.
Згадайте новину: Постанова ККС ВС щодо права суду змінити порядок стягнення коштів із засуджених на відшкодування завданої ними шкоди
Ухвалою апеляційного суду від 26 червня 2019 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою особи на судове рішення районного суду.
У касаційній скарзі особа зазначила, що з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 апеляційний суд порушив її право на захист і особисту недоторканність, а також на доступ до правосуддя та незаконно відмовив їй у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено в постанові колегії ККС ВС, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції вказав, що згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Чинним КПК України не передбачено оскарження ухвал про обрання, скасування або зміну запобіжного заходу в разі, якщо вони постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції.
Водночас відповідно до Рішення від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 2 ст. 392 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Тобто з моменту прийняття Рішення Конституційним Судом України скасовано обмеження на окреме оскарження ухвал про продовження строку тримання особи під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції.
Згадайте новину: Постанова ККС ВС щодо призначення покарання за замах на злочин
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.