ВСУ на спільному засіданні палат визначив всі випадки припинення зобов’язань поручителя у кредитно-боргових відносинах (ВСУ у справі № 6-2662цс15 від 20 квітня 2016р.)

Фабула судовго акту: Розповсюдженим явищем у кредитно-боргових відносинах між банком та боржником є наявність третьої сторони – поручителя та похідних договір поруки, які укладаються як засіб забезпечення зобов’язання, тобто належної виплати платежу по кредиту, відсотків, штрафних санкцій, тощо.

Проте порука має декілька обмежень, які узагальнив ВСУ на спільному засіданні цивільної та господарських палат у цій ухвалі. Так зобов’язання поруки припиняються:

- у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності,

- після закінчення строку, встановленого в договір поруки; якщо строк не встановлено - протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання; якщо строк встановлений моментом пред'явлення вимоги – протягом одного року якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя від дня укладення договору поруки.

У випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. При цьому суд зобов’язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін.
Цікаво, що за думкою ВСУ, якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов’язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.

Аналізуйте судовий акт: Зобов'язання поручителя у випадку ліквідації боржника, але при наявності у кредитора рішення про стягнення боргу з цього поручителя не припиняються на підставі ст. 559 ЦК України (Постанова ВСУ у справі №6-172цс15 від 25 листопада 2015р.)

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВСУ у справі № 6-2662цс15: Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таке збільшення відповідальності може відбутися внаслідок змін забезпеченого порукою зобов’язання, які безпосередньо спрямовані на підвищення суми кредиту, процентної ставки за користування кредитом, пені тощо або на включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом скорочення термінів повернення кредитів.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що додатковими угодами до кредитних договорів внесено без згоди поручителів зміни, які призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителів, що було встановлено під час судового розгляду і не спростовано кредитором.

Зокрема, цими додатковими угодами було скорочено термін повернення кредитних коштів, що призвело до збільшення періоду нарахування підвищеної кредитної ставки, а отже, й до збільшення обсягу відповідальності поручителів.

Таким чином, у справі, яка переглядається, є підстави вважати поруку припиненою, оскільки в додаткових угодах до кредитних договорів, укладених без згоди поручителя, закладені умови, що всупереч положенням частини першої статті 559 ЦК України збільшують обсяг відповідальності поручителя.