Підміна трудового договору формою цивільно-правового перешкоджає реалізації права на працю, гарантованого Законом

Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці в області Інна Кривенко провела інформаційний семінар з питань порядку укладання трудового договору, підміни трудових правовідносин та про основні відмітні ознаки трудового та цивільно-правового договорів у ТОВ "Ефект".

Читайте статью: Startup-ликбез: Трудовой договор или гражданско-правовой договор

Інспектор проінформувала, що відповідно до ч.1 статті 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Зазвичай трудовий договір укладають у тих випадках, коли роботодавцеві необхідно, щоб виконувалася робота за певною посадою, спеціальністю. Причому, як правило, ця робота йому потрібна постійно.

А ЦПД на виконання робіт (надання послуг) найчастіше укладають, коли такі роботи або послуги носять разовий характер. Наприклад, необхідно відремонтувати обладнання, що вийшло з ладу, і для цих цілей підприємство уклало ЦПД з підприємцем, який займається таким ремонтом. Тобто в цьому випадку підприємству потрібний не сам процес роботи (щодня, у визначені години), а її результат – працююче обладнання. І яким чином підприємець цього досягне (працюватиме вдень або вночі; самостійно або залучаючи до процесу своїх найманих працівників, а можливо, і субпідрядників) для підприємства не важливо.

Користуйтесь консультацією: Цивільно-правовий договір або трудовий договір: що вигідніше?

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Тобто, предметом цивільно-правових угод є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Роботодавці при наданні трудовому договору форми цивільно-правового договору шляхом його укладення, перешкоджають реалізації працівниками права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці.