Перший заочний вирок за російські воєнні злочини. Як лейтенанта Штайнера судили за грабування цивільних

23-річний Сергій Штайнер — заступник командира роти по озброєнню військової частини №12128, яка розташована у селищі Тоцьке-2 Оренбурзької області. В армії він — з 2016 року, тоді вступив до Омського автобронетанкового інженерного інституту, має звання лейтенанта. Ще у липні 2021 року Штайнер разом з дружиною мешкали у Омську. А на початку березня 2022-го він з колоною БМП і танків зайшли до села Лук’янівка на Київщині.

Згодом, рятуючись від контрнаступу українських військ, Штайнер залишив свій танк і втік із села. Ідентифікувати росіянина допомогли журналісти: вони оприлюднили його документи, знайдені у бронемашині, їхнє розслідування долучили до матеріалів справи, а одна з його авторок виступила свідком у суді.

На початку травня російського військового оголосили у міжнародний розшук, а у кінці травня прокурори Київської обласної прокуратури скерували до Солом’янського районного суду обвинувальний акт в порядку спеціального досудового розслідування (in absentia), тобто заочно.

Згадайте новину: За репост Скабєєвої працівнику райради заборонили обіймати посади на 10 років

Заочний розгляд справи означає, що необхідно дотриматися певної процедури: викликати обвинуваченого до суду і після кількох неявок (впевнившись у тому, що особа ухиляється від правосуддя), суддя має ухвалити клопотання про здійснення спеціального судового провадження і тоді вже перейти до розгляду справи по суті. Розгляд справи Штайнера у суді розтягнувся на 4 місяці, враховуючи літню відпустку судді Оксани Криворот.

Штайнеру судили за ч. 1 ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни» — жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, а також віддання наказу про вчинення таких дій.

За версією обвинувачення, під час окупації села Лук’янівка Броварського району Київської області лейтенант наказував військовим збройних сил РФ грабувати мирних жителів. Окупанти проникали до помешкань, руйнували та пошкоджували приватні будинки, господарські споруди, переїхали танком автівку.

Якщо порахувати суми в обвинувальному акті, то одному жителю Лук’янівки завдано близько 150 тисяч гривень матеріальної шкоди. Це винесений росіянами бензиновий генератор, бетонні плити та, за висновками експертів, середня ринкова вартість «Volkswagen Caddy», яку переїхала бронемашина.

Олександр Гудим — той самий потерпілий. Він із матір’ю залишився у Лук’янівці під час окупації села і бачив, як по сусідству «заселялися» російські військові.

— Я 21 день там з ними був. Було по всякому: і ховався, і був у будинку, і на дворі. Життя йшло, тільки були небажані сусіди. Вони зайшли до нас, стали у сусідньому дворі, розташовувалися там. Жили у сусідньому будинку. Бачив я їх через метрів 20-30… Стояв танк, ствол уже в мене у подвір’ї був. Їли в сусіда на вуликах… Кулеметники (чи хто там) чергували на танку. Жили, міняли позиції, десь виїжджали на завдання», — повідомив Олександр «Судовому репортеру».

Суду потерпілий сказав, що знаходитися поряд із окупантами завжди було страшно. Але найстрашніше — спочатку.