Особливості спростування недостовірної інформації розміщеної в соціальних мережах Facebook, Instagrаm та інших.

На сьогоднішній день соціальні мережі «Facebook», «Instagram» і подібні їм платформи залишаються дуже ефективними майданчиками для масового розповсюдження інформації, яка може мати будь-який зміст та наповнення. Часто така інформація спрямована проти певних осіб і є або ж відверто образливою з використанням відповідних висловів, або має будь-які інші негативні для особи відтінки: вчинення злочинів, причетність до корупційних дій, аморальна поведінка у повсякденному житті тощо. Так, жертвою може стати будь-яка особа, навіть, ми з Вами.

Аналізуйте судовий акт: Поширену на сторінці у мережі «Facebook» інформацію слід розцінювати лише як критику дій, спірний вислів, що є оціночним судженням, а не фактичним твердженням (Апеляційний суд м. Києва, Справа № 755/11966/16-ц, 22.02.17)

Особливості спростування у судовому порядку недостовірної інформації поширеної у соціальних мережах розглянемо нижче.

Перед тим як подавати до суду позов про спростування недостовірної інформації, слід вірно оцінити інформацію з точки зору ознак такої недостовірної інформації, оскільки є випадки, в яких суд може і не задовольнити позов.

У разі, якщо висловлену (опубліковану) інформацію суд визнає як оціночне судження, тоді притягти особу до відповідальності за неправдиву інформацію не вдасться.

Стаття 30 Закону України “Про інформацію” говорить про те, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Принципова відмінність у спростуванні інформації, поширеної у соцмережах, у порівнянні з іншими формами її розповсюдження це те, що будь-яка особа може зареєструватися під будь-яким ім'ям і користуватися мережею за допомогою облікового запису з таким ім'ям та поширювати інформацію на свій розсуд.

На даний час навіть за допомогою судової експертизи встановити достовірних осіб власників аккаунтів сторінок на Facebook дуже складно. Відповідно без встановлення такої особи неможливо і спростувати інформацію, яка є недостовірною та такою, що порушує честь та гідність особи, і відшкодувати завдану моральну шкоду. Крім того, шанси змусити засоби масової інформації, які поширили цитату зі сторінки Facebook, спростувати її, є теж дуже низькими.

Так, при здійсненні представництва відповідача нами було доведено, що вона не причетна до поширення недостовірної інформації, а скріншоти сторінок профілю з якого була поширена така інформація, які надав позивач, не є належним доказом розміщення її саме відповідачем. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87348129).

Справа в тому, що у вказаній категорії справ позивачу необхідно довести, по-перше, сам факт поширення інформації, а по-друге, встановити та вказати у позові автора інформаційного матеріалу, особу, яка його поширила, а також власника веб-сайту, на якому розміщено інформаційний матеріал.