Фабула судового акту: Вивчаючи окремі судові рішення, постановлені судами у кримінальному судочинстві у мене складається враження, що органи прокуратури, досудового розслідування спеціально допускають настільки очевидні та явні порушення норм процесу з метою постановлення судами реабілітуючих судових рішень.
Так, незважаючи на прямі норми Кримінального процесуального кодексу прокурори та слідчі брутально порушують їх, і лише бог знає для чого вони це роблять.
Звісно мені як адвокату та моїм колегам по цеху така поведінка на руку. Але загальна тенденція порушення норм процесу, прав підозрюваних та обвинувачених може свідчити лише про або повне невігластво або про злий умисел процесуальних керівників та слідчих.
Прямою нормою, передбаченою ч. 5 ст. 36 КПК України визначено, що Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.
Отже із даної норми випливає те, єдиною умовою для передачі кримінального провадження будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування є виключно неефективне досудове розслідування.
Але прокурори або не знають про існування цієї норми або свідомо її порушують.
У даній справі особу було засуджено за низку злочинів пов’язаних із викраденням людини, вимаганням та зберіганням вогнепальної зброї.
Досудове розслідування цього кримінального провадження, не зважаючи на те, що ст. 216 КПК України, вказані злочини віднесено до підслідності слідчих Національної поліції України проводилось Службою безпеки України.
Однак, апеляційний суд будь-яких норм матеріального та процесуального права не виявив.
Стороною захисту на вказані рішення було подано касаційні скарги, які вмотивовано, зокрема, тим, що дане кримінальне провадження розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК України , а потім за статтями 146, 189, 263 КК України, не передавалось з дотриманням правил ст. 216 КПК України слідчим органам Національної поліції для здійснення досудового розслідування, а тому доказі зібрані під час розслідування є недопустимими.
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду визнала вказані доводи слушними та касаційні скарги задовільнила.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.