Одна з керівниць АМКУ Агія Загребельська: Придбання ДТЕК нових обленерго вплине на кожного

Відповіді чиновниці на запитання ЕП дозволяють наблизитися до розуміння "кухні" комітету і його залежності від політиків, з'ясувати природу аморфності відомства щодо одних резонансних справ і небаченої активності — щодо інших.

У спрощеному розумінні звичайних українців Антимонопольний комітет — це структура, що захищає ціни на соціальні товари, проте не робить цього через глибоко вкорінену корупцію. Перше бажання таких громадян — необхідність змінити керівництво враженого хворобою державного інституту.

У випадку з АМКУ це Юрій Терентьєв, який, за даними ЕП, отримав посаду у 2015 році за квотою тодішнього опального парламентаря Миколи Мартиненка та прем'єр-міністра тих років Арсенія Яценюка.

У нинішніх політичних реаліях в Терентьєва майже нема шансів утриматися в кріслі, проте поспішати радіти неминучій зміні керівництва не варто. Річ у тім, що АМКУ — колегіальний орган, який ухвалює рішення більшістю голосів так званих державних уповноважених, яких там нараховується вісім осіб.

У цивілізованому світі така кадрова диверсифікація є основою для ухвалення неупереджених рішень. В українських реаліях колегіальна система створює ідеальні умови для колективної безвідповідальності.

Таким чином, в комітеті нема з кого списати за затягування розслідування щодо цін на міндобрива заводів Ostchem Дмитра Фірташа або за надання згоди групі ДТЕК на придбання енергетичних активів. Винні всі і ніхто одночасно.

З цього приводу ЕП вирішила поспілкуватися з однією з державних уповноважених АМКУ Агією Загребельською. Чому саме з нею? Джерела видання стверджують, що саме вона є одним з основних кандидатів на призначення головою комітету. Чи вдалим буде це кадрове рішення?

З професійної точки зору, можливо, так: Загребельська є юристом, тому добре знає одну з основних проблем комітету — оскарження його рішень у судах.

Проте є і зворотний бік: саме юридична освіченість кілька років тому звела її з одним із найбільш скандальних народних депутатів Сергієм Пашинським, за сприяння якого Загребельська й отримала крісло у верхівці АМКУ.

Її відповіді дозволяють наблизитися до розуміння "кухні" комітету і його залежності від політиків, з'ясувати природу аморфності відомства щодо одних резонансних справ і небаченої активності — стосовно інших розслідувань.

Інтерв`ю: Ірина Венедіктова: "У нас немає права розробляти і ухвалювати нежиттєздатні законопроекти"