Новий закон про кредитування: контрольний постріл по "проблемних" позичальниках?

Верховна Рада на початку липня ухвалила закон "про відновлення кредитування в Україні". В НБУ впевнені, що закон сприятиме відновленню банківського сектора. Однак позичальники просять президента його ветувати, повідомляє dw.com.

Відновлення кредитування - це математична комбінація з кількома умовами. Аби банки були готові давати кредити, їм потрібні гроші, які дають інвестори чи вкладники. Інвесторам потрібні прозорі умови та гарантії повернення вкладеного капіталу. Так само важливий для цієї комбінації і позичальник, який буде готовий взяти кредит на умовах банку та повертати його з відсотками, якщо його права будуть захищені. Цей складний фінансовий механізм працює без збоїв, якщо всі згадані умови виконанні. А з цим в Україні поки проблеми.

Банки з великими проблемами

Після світової фінансової кризи 2008 року у банків, які працюють в Україні, з’явилося чимало неповернених кредитів, які позичальники не змогли обслуговувати. Після 2014 року портфель "проблемних"' кредитів ще більше зріс і зараз, за даними Національного банку України (НБУ), складає 56% від всієї кількості виданих кредитів на загальну суму більше 600 мільярдів гривень. Аби домогтися повернення цих коштів Незалежна асоціація банків України (НАБУ) ініціювала ухвалення в Верховній Раді закону з багатообіцяючою назвою "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", який був внесений одним з депутатів фракції "Блок Петра Порошенка". Його депутати у другому читанні затвердили 3 липня 239 голосами. Досі документ не підписав президент.

У банкіських колах не заперечують причетність до закону. "Це наш закон, розроблений банківською системою. Ми його тричі подавали. Але він не лобіює інтереси банків, а просто усуває прогалини, якими зараз користуються недобросовісні позичальники, які ухиляються від виконання своїх зобов’язань", - наголошує виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Читайте статтю: Договір позики підписаний не позичальником, а іншою особою: неукладений, нікчемний чи недійсний?

Усунення шпарин для несумлінних позичальників

Представниця банківської спільноти зауважує, що закон унормовує процедуру поруки та спадщини, аби через прогалини у законі, які є зараз, недобросовісні позичальники не змогли більше позбутись кредитних зобов’язань і повністю розрахувалися з банками. Зокрема, у законі записано: якщо позичальник помирає, то порука по кредиту не припиняється, як зараз, а залишається до повного закриття кредиту. Окрім цього, законодавчо депутати закріпили перереєстрацію права власності з позичальника на банк без будь-яких обмежень, навіть якщо на заставне майно накладений арешт чи йде судовий перерозподіл цього майна. Згідно з ухваленим законом, банку не потрібно буде більше жодних документів, окрім, наприклад, договору іпотеки, аби продати заставне майно. "Вартість кредитів буде знижуватися, бо банки не будуть закладати додаткові ризики на те, що кредит можна буде не повернути", - вказує Коробкова.

Закон зворотної дії

У прикінцевих положеннях закону написано, що він застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію. Тобто простіше кажучи, закон зробили "зворотної дії", аби він розповсюджувався на кредити, які були видані раніше 2018 року.

Це найбільше хвилює позичальників, які виходять на акції протесту проти ухваленого закону, таких як киянка Наталя Руденко. Кілька останніх років вона живе з донькою, рахуючи кожну копійчину і заощаджуючи на всьому, аби віддати кредит. Іпотечну позику вона взяла у банку, в якому сама ж працювала, потрапивши після цього, як вона каже, у кредитне рабство. Руденко, як і чимало інших українців, потрапила у "пастку" вадютного кредиту. "У гривні тоді були неприйнятні умови, дали кредит у доларах. Квартира потрібна була, бо нам з дочкою не було де жити. Я 50 тисяч доларів заплатила своїх, а ще 50 тисяч - взяла в кредит", - розповідає жінка.