Новий механізм судового контролю за виконанням рішень судів та процедури встановлення або зміни способу виконання рішень

У Верховній Раді зареєстровано законопроект Кабміну 7648 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізму судового контролю за виконанням рішень судів та процедури встановлення або зміни способу виконання судових рішень». ( Джерело: Судебная юридическая газета)

Так, пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуйте судовий акт: Санкції, накладені судом у зв`язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними (або рішення про неефективний судовий контроль колегіального органу) (справа №420/177/20 від 01.02.2022р.)

Проектом Закону передбачено впровадження таких змін:

1. Можливість суду змінити спосіб і порядок виконання судового рішення про зобов’язання державного органу, державного підприємства передати (повернути) стягувачу майно.
2. Вдосконалення інституту судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, боржником за якими є суб’єкт владних повноважень, а саме:
3. зобов’язання суду здійснювати судовий контроль за виконанням рішень у справах щодо спорів фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу: обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4. вчинення певних дій щодо майна;
5. здійснення судом судового контролю шляхом: отримання інформації про стан виконання рішення з Єдиного державного реєстру виконавчих документів;
6. зобов’язання керівника боржника – суб’єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
7. зобов’язання державного виконавця або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
8. уточнення строків для надання звіту про виконання судового рішення (не менш як десять днів);
9. можливість суду за наслідками здійснення судового контролю розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
3. Вдосконалення положень стосовно накладення та сплати штрафу (уточнення суб’єкта, на якого накладається штраф, визначення п’ятнадцятиденного строку для його добровільної сплати).
4. Впровадження в цивільному та господарському судочинстві аналогічного інституту судового контролю за виконанням судових рішень, боржниками за якими є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державне або комунальне підприємство (крім положень щодо обов’язкового встановлення судового контролю).
5. Встановлення чітких правил розмежування юрисдикцій у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця (розгляд скарги в межах однієї юрисдикції, а також встановлення вимог до форми та змісту скарги).
6. Розгляд судом заяв стягувача чи державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення, яке підлягає виконанню відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
7. Збільшення граничного строку розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення з десяти днів до тридцяти днів.

Як зазначається у пояснювальній записці, підписаній міністром юстиції Денисом Малюською, відповідно до щорічного звіту Комітету міністрів Ради Європи (далі – КМ РЄ) за 2019 рік Україна перебуває на третьому місці серед країн з найбільшою кількістю заяв, що надійшли до Європейського суду з прав людини, і справ, що знаходяться під наглядом КМ РЄ.

Аналізуйте судовий акт: Ухвала суду, якою прийнято звіт суб’єкта владних повноважень (в порядку судового контролю) може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від суд.рішення (ВС КАС справа № 200/10018/19-а від 11.08.2021 р.)

«Однією із ключових є група справ Іванов/Бурмич, що перебувають під посиленим наглядом КМ РЄ і стосуються довготривалої структурної проблеми невиконання або несвоєчасного виконання судових рішень національних судів (порушення Україною пункту 1 статті 6 та статті 13 Європейської конвенції з прав людини, статті 1 Протоколу № 1).

З метою вирішення зазначеної проблеми шляхом залучення усіх державних органів та міжнародних організацій до пошуку оптимальних варіантів (шляхів) її вирішення, а також на виконання міжнародних зобов’язань розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 1218-р було схвалено Національну стратегію розв’язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація, на період до 2022 року (далі – Стратегія).

Так, однією з причин виникнення системної проблеми невиконання судових рішень Стратегією було визначено недосконалий механізм здійснення судового контролю за виконанням рішень судів щодо стягнення заборгованості, тоді як однією з цілей Стратегії закріплено удосконалення процедури встановлення або зміни способу або порядку виконання судових рішень.

Нове процесуальне законодавство (Кодекс адміністративного судочинства України, Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) окремим процесуальним інститутом виділило судовий контроль за виконанням судового рішення.

Аналізуйте судовий акт: За звернення до суду із заявою про судовий контроль, як і за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами розгляду такої заяви - судовий збір НЕ справляється (ВС КАС справа № 560/4364/19 від 11.08.2021 р.)