Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook надовить позицію Верховного Суду та ключові висновки для роботодавців і працівників щодо незаконного призупинення трудового договору під час воєнного стану.
08 січня 2026 року Верховний Суд у справі №607/16193/23 поставив крапку в багаторівневому трудовому спорі між працівницею та роботодавцем щодо законності призупинення дії трудового договору у період воєнного стану. Постанова має принципове значення для формування практики застосування ст. 13 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та захисту права працівників на працю і оплату.
Читайте статтю: Шість помилок при розірванні трудових відносин з ініціативи роботодавця: судова практика
Працівниця, яка понад 20 років перебувала у трудових відносинах з роботодавцем, оскаржила наказ, яким роботодавець:
- припинив простій;
- одночасно призупинив дію її трудового договору до припинення або скасування воєнного стану.
Позивачка вважала, що:
- роботодавець не довів неможливість надати їй роботу;
- її фактично позбавили права на працю та заробіток без законних підстав;
- наказ має дискримінаційний і свавільний характер.
Вона просила скасувати наказ у відповідній частині та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Читайте статтю: Призупинення трудового договору під час воєнного стану: аналіз Закону № 4412
Перша інстанція
Суд визнав наказ незаконним у частині призупинення дії трудового договору та частково стягнув середній заробіток.
Апеляційна інстанція
Збільшила суму стягнення до 363 370,65 грн, зазначивши, що компенсація має нараховуватися за весь період вимушеного прогулу, а не лише за час перебування позивачки в Україні.
Верховний Суд
Залишив рішення попередніх інстанцій без змін і відмовив у задоволенні касаційних скарг роботодавця.
Ключова правова позиція Верховного Суду
Верховний Суд підтвердив раніше сформований підхід: