Невиконання вимоги поліцейського, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною (ВС/ККС у справі № 711/93/17 від 24.11.2021)

Фабула судового акту: Процес встановлення наявності вини особи у вчиненні злочинів, пов’язаних із опором ,втручання та насильством стосовно працівників правоохоронних органів (ст.ст. 342 ,343 ,345 КК України) завжди був непростою задачею як для органів досудового розслідування так і судів. Адже досить часто такий опір та/або насильство було тісно пов’язане із незаконними діями саме правоохоронців, які фактично і спровокували особу на вчинення таких протиправних дій.

Але при розгляді справ сторонам і суду слід ретельно досліджувати усі обставини події, передумови, які сприяли опору чи насильству стосовно спеціального об’єкта злочину тощо.

У даній справі органом досудового розслідування особа обвинувачувалась у тому, що під час виявлення факту вчинення адмінправопорушення вказаною особою (порушення правил паркування автомобіля) та складання відповідного протоколу остання у грубій формі погрожувала співробітникам поліції звільненням, учинила опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов’язків, почала рух автомобілем, здійснила наїзд на працівника поліції, та продовжила рух, не зупиняючись та не виконавши вимогу про зупинку автомобіля.

Суд першої інстанції у даній справі постановив виправдувальний вирок з яким погодився і апеляційний суд.

Приймаючи таке рішення районний та апеляційний суди послались на те, що показання потерпілого та свідків, які є також працівниками поліції, а отже зацікавленими особами, є недопустимими з огляду на упередженість останніх, визнала висновок спеціаліста, а не висновок СМЕ належним доказом у справі, а також те, що насильство та опір обвинуваченою було вчинено та застосовано у зв’язку із тим, що остання вважала дії поліцейських неправомірними.

Касаційний кримінальний суд із такими висновками судів попередніх інстанції не погодився, скасувавши ухвалу апеляційного суду.

Приймаючи таке рішення ККС, зокрема, послався на наступне.

Невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав. Таким чином, наявність чи відсутність у поліцейського підстав для пред’явлення вимоги, що входить у межі його повноважень, не може братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу злочину, передбаченого ст.ст.342 та 345 КК України.

У данній справі дії виправданої виявлялися не в ігноруванні законних вимог потерпілого, їх невиконанні, а в активній фізичній протидії здійсненню останнім своїх службових обов’язків. Суд апеляційної інстанції не дав оцінки факту, що виправдана завела двигун свого автомобіля та вивернула ліворуч кермо для виїзду на проїжджу частину. У цей час, при здійсненні нею маневрування, працівник патрульної поліції знаходився по лівий бік її автомобіля, збоку переднього лівого колеса, незважаючи на це, особа, яка притягувалась до кримінальної відповідальності, не зупинила автомобіля, а продовжувала рух та здійснила наїзд на потерпілого. Апеляційний суд виходив з того, що насильство як ознака примушення при кваліфікованому опорі, може виражатися у зв’язуванні, утриманні потерпілого, позбавленні його можливості вільно пересуватись у просторі у зв’язку з ізоляцією його в приміщенні, салоні чи кузові автомобіля, в умисному нанесенні удару, побоїв, тілесних ушкоджень тощо, не взявши до уваги, що випрадана застосувала насильство до потерпілого за допомогою автомобіля.

Аналізуйте судовий акт: Опір працівнику поліції у разі надмірності та невиправданості насильства з боку поліцейського не містить в собі складу злочину, передбаченого ст. 342 КК України (ВС/ККС у справі № 199/2151/18 від 14.04.2021)

Для визнання особи винною за злочини проти працівника поліції необхідне беззаперечне усвідомлення такою особою статусу потерпілого (ВС/ККС № 759/14950/17 від 15.01.2020)