Нестрашный арбитраж: как Украине решать торговые споры с ЕС

Україна та ЄС готуються винести розгляд суперечливих питань у двосторонній торгівлі на розгляд торговельного арбітражу, прописаного в Угоді про асоціацію, пише eurointegration.com.ua

Наразі такий арбітраж можливий щодо мораторію на експорт сумнозвісного лісу-кругляка – європейські представники наполягають на тому, що заборона у теперішньому вигляді порушує зобов’язання України в рамках зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС.

Новина, з одного боку, є не дуже позитивною, особливо у світлі партнерства із ЄС.

Однак проблему завжди можна перетворити на можливість.

Європейський Союз у прагненні застосувати такі заходи проти України сам вручає нам у руки можливість, що досі не застосовувалася. Чи виправданий вибір такого шляху у вирішенні спору?

На нашу думку, радше так. Річ у тому, що з моменту укладення ЗВТ з ЄС частка у торгівлі з цим блоком виросла в рази, а близькі відносини часто ведуть до більш суттєвих конфліктів.

Наразі Україна практично не має практики ефективних торгових спорів із ЄС: заходи торговельного захисту проти основного партнера будуть політизуватися, система вирішення спорів у СОТ є складною та перебуває у тяжкій кризі, натомість торговельний арбітраж є напрочуд зручною опцією для врегулювання торгових спорів у рамках Україна-ЄС. Тож чи є це так і чи стане така "зброя" або краще інструмент на захист наших інтересів?

Тим паче, що підстав її застосовувати вже на сьогодні є цілком достатньо.

Річ у тім, що ще до укладення ЗВТ з ЄС певна кількість промислових товарів підпадала під обмеження у Євросоюзі. Такий стан справ успадкували і торгові відносини після підписання документа. На додаток до цього, з моменту підписання ЗВТ деякі торгові обмеження виникли, як відповідь на збільшення експорту українських товарів. ЄС продовжує впроваджувати тарифні та нетарифні обмеження попри загальну логіку ЗВТ.

Так, у Італії для участі у тендері необхідно мати виробничі потужності на території ЄС, а для входження на ринок нафтогазових компаній у Польщі та Німеччині необхідно мати не менше 50% товарів, що виготовлені у ЄС. Та й взагалі, бар’єр "nоn-EU origin" супроводжує українські товари із аграрного сектора, важкої металургії, машинобудівної індустрії. Отже, питання порушення положень ЗВТ та арбітражне вирішення таких порушень може стати у нагоді для української сторони, що прагне захистити національного виробника на ринку ЄС.

Вспомните новость: Украинская компания разработала и запустила приложение для проверки и регистрации торговых марок