ВЕРХОВНИЙ СУД: Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб’єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією

Підстава дослідження

Доручення Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І. у зв’язку із службовою запискою судді Кравчука В.М.

Питання для дослідження

1. Як визначити межі дискреційних повноважень суб’єкта владних повноважень?
2. Як визначити межі судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень суб’єктами владних повноважень?

Метод дослідження

У вітчизняній правовій науці виділяють такі ознаки правової доктрини.

1. Авторитетність юриста, якій сформулював відповідне твердження про правове явище, чи праці, в якій це уявлення сформульоване (Шевченко А.Є., Кармаліта М.В. Вплив правової доктрини на правотворчий процес в Україні // Юридичний вісник. – 2015. - № 3(36). – С. 54; Семеніхін І.В. Поняття, ознаки, структура // Проблеми законності. - 2016. - № 132. - С. 31; Полянський Є.Ю. Правова доктрина як базисна концепція права: природа, структура, значення // Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія» Т. 17 / голов. ред. М. В. Афанасьєва ; МОН України, НУ «ОЮА». – Одеса : Юрид. л-ра, 2015. – C. 300; Губанов О.О. Правова доктрина як джерело права в межах романо-германської, англосаксонської та релігійно-традиційної правової сім’ї: порівняльна характеристика // Право і суспільство. - № 2015. – С. 12, 13).
2. Твердження має прикладний характер, однак ґрунтується на результатах фундаментальних наукових досліджень (Шевченко А.Є., Кармаліта М.В. Вплив правової доктрини на правотворчий процес в Україні // Юридичний вісник. – 2015. - № 3(36). – С. 54; Семеніхін Правова доктрина: загальнотеоретичний аналіз / І.В. Семенихін; Нац. акад. прав. наук. України, НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування; наук. ред. О.В. Петришин. – Х.: Юрайт, 2012. – С. 36, 70-71; Васильєв С.В. Правова доктрина – джерело процесуального права / С. В. Васильєв // Актуальні питання інноваційного розвитку. - 2012. - № 2. - С. 72; Семеніхін І.В. Поняття, ознаки, структура // Проблеми законності. - 2016. - № 132. - С. 27; Полянський Є.Ю. Правова доктрина як базисна концепція права: природа, структура, значення // Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія» Т. 17 / голов. ред. М. В. Афанасьєва ; МОН України, НУ «ОЮА». – Одеса : Юрид. л-ра, 2015. – C. 298, 299; Євграфова Є. Доктрина у правовій науці і юридичній практиці // Вісник Національної академії правових наук України. – 2013. - № 2 (73). – С. 54, 60).
3. Твердження отримало загальне визнання з боку правників, у першу чергу правників-науковців (академічної спільноти) (Семеніхін Правова доктрина: загальнотеоретичний аналіз / І.В. Семенихін; Нац. акад. прав. наук. України, НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування; наук. ред. О.В. Петришин. – Х.: Юрайт, 2012. – С. 13, 29; Семеніхін І.В. Поняття, ознаки, структура // Проблеми законності. - 2016. - № 132. - С. 29-31, 34; Полянський Є.Ю. Правова доктрина як базисна концепція права: природа, структура, значення // Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія» Т. 17 / голов. ред. М. В. Афанасьєва ; МОН України, НУ «ОЮА». – Одеса : Юрид. л-ра, 2015. – C. 304).

Щоправда, Є. Євграфова заперечує проти цієї ознаки (Євграфова Є. Доктрина у правовій науці і юридичній практиці // Вісник Національної академії правових наук України. – 2013. - № 2 (73). – С. 54).

1. Твердження може бути застосоване у судовому рішенні і у такий спосіб стає доктринальним, отримує санкціонування з боку держави (Семеніхін Правова доктрина: загальнотеоретичний аналіз / І.В. Семенихін; Нац. акад. прав. наук. України, НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування; наук. ред. О.В. Петришин. – Х.: Юрайт, 2012. – С. 55; Васильєв С.В. Правова доктрина – джерело процесуального права / С. В. Васильєв // Актуальні питання інноваційного розвитку. - 2012. - № 2. - С. 71, 73; Полянський Є.Ю. Правова доктрина як базисна концепція права: природа, структура, значення // Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія» Т. 17 / голов. ред. М. В. Афанасьєва ; МОН України, НУ «ОЮА». – Одеса : Юрид. л-ра, 2015. – C. 302.

Є. Євграфова має дещо відмінну позицію: наукова правова доктрина має певний вплив, проте вона є джерелом виключно законотворення (Євграфова Є. Доктрина у правовій науці і юридичній практиці // Вісник Національної академії правових наук України. – 2013. - № 2 (73). – С. 60).

Об’єкт дослідження

1. Адміністративне право України. підручник для студ. вищ. навч. закл. [Коломоєць Т. О., Лютіков П. С., Меліхова О.Ю.]; за заг. ред. Т.О. Коломоєць; Держ. вищ. навч. заклад "Запоріз. нац. ун-т" М-ва освіти і науки України. Істина. Київ. - 2012.
2. Алфьоров С. М., Ващенко С. В., Долгополова М. М., Купін А. П. Адміністративне право. Загальна частина. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 216 с.
3. Алексеева И.Н. Усмотрение в процессе доказывания по делам об административных нарушениях: понятие и характерные особенности // Вісник Луганського державного університету. – 2010. - № 3. – С. 205-212.
4. Аллахвердова Л. В. Обмеження дискреційних повноважень як вимога верховенства права // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 2015. - Том 168. - С. 34-36.
5. Армаш Н.О. Державні політичні діячі: становлення та перспективи їх адміністративно-правового статусу. – Запоріжжя : КПУ, 2012. – 401 с.
6. Армаш Н.О. Принципи реалізації дискреційних повноважень державними політичними діячами // Держава і право. – Серія Право. - 2014. - № 4 (46). – С. 19-25.
7. Армаш Н.О. Компроміс інтересів при публічному адмініструванні в сфері економіки та підприємництва // Безпека людини в умовах глобалізації: сучасні правові парадигми : VІІ Міжнародна науково-практична конференція, Київ, Національний авіаційний університет, 24 лютого 2017 р.: тези доповіді – Тернопіль: Вектор, 2017. – Т. ІІ. – С. 230-231.
8. Бааджи Н.А. Види меж адміністративного розсуду в діяльності органів публічної адміністрації // Роль та місце правоохоронних органів у розбудові демократичної правової держави: матеріали VIII міжнар. наук.- практ. конф., м. Одеса, 25 березня 2016 р. - Одеса: ОДУВС, 2016. – С. 169-171.
9. Бааджи Н.А. Гарантії законності застосування адміністративного розсуду в діяльності органів публічної адміністрації // Південноукраїнський правничий часопис. 2016. - № 1 – С. 140-143.
10. Бевзенко В.М. Межі процесуального розсуду адміністративних судів у справах про повернення помилково та/або надміру (сплачених) зарахованих до бюджету митних платежів // Адміністративне право і процес. - № 2014. - № 4 (10) - С. 193-211.
11. Бережна К.В. Проблемні аспекти правового регулювання провадження адміністративних процедур в Україні // Право і суспільство. – 2015. - № 6-2 частина 2. – С. 110-114.
12. Бєлкін Л.М. Дискреційні повноваження органів влади як чинник корупції // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - - № 24. – С. 91-100.
13. Бєлкін Л.М. Належний адміністративний процес як чинник ефективного забезпечення законності у державному управлінні / Л. М. Бєлкін. // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2013. - № 5.
14. Бєлкін Л.М.Проблематика забезпечення законності в теорії публічної адміністрації / Л. М. Бєлкін // Юрид. вісн. Повітр. і косм. право : Наук. пр. Нац. авіац. ун-ту. - 2015. - № 1. - С. 50-55.
15. Білак М. Доказування як важливий адміністративно-процедурний стандарт // Правова реформа: концепція, мета, впровадження. Зб. наук. праць. П68 Матеріали VIІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 23 лист. 2017 р.) / за заг. ред. Н.М. Пархоменко, М.М. Шумила. – Київ : Ніка-Центр, 2017. – С. 140-143.
16. Білик П.П. Організаційно-правовий статус керівника в апараті державного управління: основні засади наукового дослідження // Науковий вісник Херсонського державного університету. 2013. - Серія: юридичні науки, випуск 3, Том 2. – С. 17-20.
17. Бойчук М. Принципи здійснення контролю дискреційних повноважень у діяльності органів внутрішніх справ // Підприємництво, господарство і право. – 2013. - № 7. – С. 31-36.
18. Бойчук М. І. Сутність меж і обмежень дискреційних повноважень органів внутрішніх справ в контексті принципу верховенства права / М. І. Бойчук // Форум права. - 2012. - № - С. 112-121.
19. Бойчук М. Класифікація дискреційних повноважень в діяльності органів внутрішніх справ // Вісник Львівського університету: сер.: Юридична . – 2011 . – Вип.53 . – С. 3-11.
20. Бугайчук К.Л. Корупційні ризики: поняття, класифікація, методологія оцінки, заходи усунення / Костянтин Леонідович Бугайчук // Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції : зб. тез доп. V Міжнар. наук.­практ. конф. (м. Харків, 31 берез. 2017 р.) / МВС України, Харків. нац. ун­-т внутр. справ; Кримінол. асоц. України. – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 39-40.
21. Венгер В. М. Межі адміністративної дискреції: проблеми визначення // Наукові записки НаУКМА. - 2016. Том 181. Юридичні науки - С. 38-42.
22. Венгер В. М. Обмеження дискреційних повноважень як складова принципу верховенства права // Наукові записки НаУКМА – 2013. Том 144-145. Юридичні науки С. 49-54.
23. Виконавча влада і адміністративне право /За заг. ред. В.Б. Авер'янова. — К.: Видавничий Дім "Ін-Юре", 2002. — 668 с.
24. Власов А.О. Адміністративні послуги і дискреційні повноваження // Вісник академії праці і соціальних відносин. Серія право і державне управління. – 2012. - № 4 (8). – С. 78-83.
25. Глухий О.Г. Оціночні поняття в податковому праві України: дис. … канд.. юрид. наук; Запорізький національний університет, - Запоріжжя, 2013. – 244 с.
26. Глуховеря О.В. Проблеми реалізації заходів дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України // Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративного процесу в Україні : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 29 трав. 2015 р.). – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2015. - С. 114-116.
27. Грибок І.О. Оскарження рішень органів виконавчої влади в адміністративному порядку: дис. … канд.. юрид. наук; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, - К., 2006. – 214 с.
28. Грінь А.А. До питання про зміст дискреційних повноважень органів виконавчої влади // Науковий вісник публічного та приватного права. – 2016. - випуск 4. – С. 102-106.
29. Грінь А.А. Принцип пропорційності в реалізації дискреційних повноважень органами виконавчої влади // Часопис Київського університету права. – 2015. - № 3 – С. 138-141.
30. Гринь А.А. К вопросу о гарантиях правомерности реализации дискреционных полномочий органов исполнительной власти Украины // Legea si viata. – 2017. – martie. – С. 47-50.
31. Гулик А.Г. Межі втручання суду в дискрецію суб’єкта владних повноважень // Закарпатські правові читання. Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції. (20-22 квітня 2017 року, м. Ужгород). Том 1. – С. 149-152.
32. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К., 2003. – 384 с.
33. Євтошук Ю.О. Принцип пропорційності як необхідна складова верховенства права: дис. … канд. юрид. наук; Університет економіки та права «КРОК». – Київ, 2015. – 214 с.
34. Євсєєв О.П. Процедури в конституційному праві України: автореф. дис. … канд.. юрид. наук; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2008. – 20 с.
35. Євсєєв О.П. Процедури в конституційному праві України: дис. … канд.. юрид. наук; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2008. – 220 с.
36. Желтобрюх І.Л. Розсуд в податковому правозастосуванні: автореф. дис. … канд.. юрид. наук; Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». – Київ, 2016. – 21 с.
37. Желтобрюх І.Л. Розсуд в податковому правозастосуванні: дис. … канд. юрид. наук; Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». – Київ, 2016. – 199 с.
38. Желтобрюх І.Л. Суб’єкти розсуду в податковому правозастосуванні // Право і суспільство. - - № 5-2. частина 3 – С. 180-184.
39. Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М.І. Козюбри. – К.: Ваіте, 2015. – 392 с.
40. Загальне адміністративне право: підручник / [Гриценко I.С., Мельник Р. С., Пухтецька А.А. та ін­ші]; за заг. ред. I. С. Гриценка. — К. : Юрінком Iнтер, 2017. — 568 с.
41. Задорожня Г. Дискреційні повноваження глави держави // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2013 - № 95 С. 77-80.
42. Золотарьова М. К. Щодо окремих питань застосування дискреційних повноважень посадовими особами органів Державної фіскальної служби України / М. К. Золотарьова // Форум права. – 2015. – № 1. – С. 123–128.
43. Загальне адміністративне право: підручник / [Гриценко I.С., Мельник Р. С., Пухтецька А. А. та ін­ші]; за заг. ред. I. С. Гриценка. — К. : Юрінком Iнтер, 2015. — 568 с.
44. Ільницький О. Обрання способу судового захисту у справах із використанням дискреційних повноважень суб’єктами публічної адміністрації // Підприємництво, господарство і право. - 2017 - № 4– С. 108-113.
45. Кобильнік Д.А. Деякі міркування стосовно дискреційних повноважень органів, що здійснюють фінансову діяльність в Україні // Теорія і практика правознавства. – 2015. -Вип. 2 (8) - С. 1-10.
46. Козюбра М.І. Верховенство права i Україна // Право України - 2012 - № 1–2. - С. 30-63.
47. Константий О.В. Захист прав фізичних та юридичних осіб в адміністративному судочинстві: проблеми теорії і практики: дис. … канд.. юрид. наук; Національній юридичний університет України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2015. – 415 с.
48. Константий О.В. Захист суб’єктивних прав, свобод і законних інтересів у публічно-правовій сфері адміністративними судами: до питання меж та способів // Адміністративне право і процес. – 2015. - № 4 (176). – С. 35-40.
49. Косаняк В. Окремі аспекти спорідненості ознак методу правового регулювання в адміністративному і фінансовому праві щодо ступеня визначеності прав і обов’язків учасників правовідносин // Актуальні проблеми держави і права. [Текст]: зб. наук. праць. Вип. 19 / редкол. С. В. Ківалов ( гол. ред.) та ін..- О.: Юридична література, – С. 154-161.
50. Кравчук О.О. Акти реалізації прав та обов’язків у сфері управління державною власністю // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Політологія. Соціологія. Право. – 2013. - Випуск 2 (18). – С. 102-108.
51. Кузьменко В., Нижний А. До питання про співвідношення компетенції адміністративних судів при вирішенні публічно-правових спорів та дискреційних і виключних повноважень суб’єктів владних повноважень // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2013. - № 2. – С. 33-42.
52. Кучерявенко М.П. Особливості розсуду в податково-правовому регулюванні // «ScienceRise: Juridical Science». – 2017. - № 1(1). – С. 37-41.
53. Лагода О.С. Адміністративна процедура: теорія і практика застосування: автореф. дис. … канд.. юрид. наук; Національний університет державної податкової служби України - Ірпінь, 2007. – 23 с.
54. Лагода О.С. Адміністративна процедура: теорія і практика застосування: дис. … канд.. юрид. наук; Національний університет державної податкової служби України, - Ірпінь, 2007. – 187 с.
55. Литвин А. В., Минюк Д. И. Особенности административно-правового статуса политических деятелей и лиц патронатной службы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/libs/stattya/5169-osoblivosti-administrativno-pravovogo-statusu-politichnih-dijachiv-ta-osib-patronatnoyi-sluzhbi.html
56. Лоюк І. А. Особливості реалізації дискреційних повноважень Національним банком України при створенні банків // Часопис Київського університету права. – 2016. - № 2. – С. 115-120.
57. Магда С.О. До питання захисту адміністративним судом прав, свобод та інтересів особи в аспекті дискреційних повноважень // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2017. - Серія «ПРАВО». - Випуск 23. – С. 97-101.
58. Маркова О.О. Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ в договірних відносинах: дис. … канд.. юрид. наук; Приватний вищий навчальний заклад «львівський університет бізнесу та права», - Львів, 2012. – 191 с.
59. Мартьянова Т.С. Розсуд суб’єктів правозастосовної діяльності: автореф. дис. … канд.. юрид. наук; Національний університет «Львівська політехніка», - Львів, 2013. – 17 с.
60. Мартьянова Т.С. Чинники і межі розсуду суб’єктів правозастосовної діяльності // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - № 2012. - № 3. - С. 44-55.
61. Мартьянова Т.С. Розсуд суб’єктів правозастосовної діяльності: дис. … канд.. юрид. наук; Національний університет «Львівська політехніка», - Львів, 2013. – 217 с.
62. Мельник Р.С., Бевзенко В.М. Загальне адміністративне право: Навчальний посібник / За заг. ред. Р.С. Мельника. – К.: Ваіте, 2014. – 376 с.
63. Минаева О.М. Судебные решения и их влияние на налоговые правоотношении // Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016.- Серія «Право».- випуск 39. Том 2. – С. 7-11.
64. Михайлюк Я.Б. Теоретичні засади надання адміністративних послуг у країнах Європейського Союзу та Україні // Адміністративне право і процес. - № 2015. - № 2(12). – С. 37-45.
65. Михайлюк Я. Б. Адміністративні послуги у країнах Європейського Союзу та Україні (порівняльно-правовий аспект): автореф. дис. … канд.. юрид. наук; Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2016. - 20 с.
66. Михайлюк Я.Б. Перспективи удосконалення правового регулювання оскарження у сфері надання адміністративних послуг з урахуванням європейського досвіду // Адміністративне право і процес. - № 2016. - № 2(16). – С. 21-34.
67. Михайлюк Я. Б. Адміністративні послуги у країнах Європейського Союзу та Україні (порівняльно-правовий аспект): дис. … канд.. юрид. наук; Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2016. - 234 с.
68. Нікольська О. В. Розсуд при застосуванні норм Конституції України // Вісник Донецького національного університету. – 2009. – серія «Економіка і право».- вип. 2. – С. 361-365.
69. Огаренко Є.А. Адміністративно-правове регулювання діяльності вищих навчальних закладів в Україні: автореф. дис. … канд.. юрид. наук; Класичний приватний університет. – Запоріжжя. - 2010, 22 с.
70. Олексіїва І.М. Процес доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті: автореф. дис. … канд.. юрид. наук/ І. М. Олексіїва; Нац. авіац. ун-т. – К., 2013. – 19 с
71. Омелян В. Класифікація адміністративного розсуду та його види в діяльності органів публічної адміністрації // Юридичний вісник. – 2017. - № 1. – С. 209-214.
72. Омелян В. Принципи адміністративного розсуду в діяльності публічної адміністрації // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. - спецвипуск, ч. 1. – С. 150-155..
73. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права / Навч. посібник / За заг. редакцією Куйбіди Р. О., Шишкіна В. І., 2006. – 576 с.
74. Основи публічного адміністрування : посіб. для підготовки до іспиту / Ю.П. Битяк, Н.П. Матюхіна, М.С. Ковтун та ін. ; за заг. ред. Н. П. Матюхіної. – Харків : Право, 2016. – 128 с.
75. Панова Г.В. Деякі особливості втручання адміністративного суду в розсуд суб’єкта публічної адміністрації // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2017. - випуск 3. Том 2. – С. 43-47.
76. Писаренко Н. Б. Межі судового контролю щодо дискреційних адміністративних актів: практика Європейського суду з прав людини та українські реалії // Вісник Національної академії правових наук України. – 2017. - № 1 (88). – С. 109-119.
77. Поляков І.І. Розсуд у праві: поняття, ознаки і види // // Актуальні проблеми політики : зб. наук. пр. / редкол. : С. В. Ківалов (голов. ред.), Л. І. Кормич (заст. голов. ред.), Ю. П. Аленін [та ін.] ; МОН України, ОНЮА. – Одеса : Фенікс, 2009. – Вип. 38. – С. 233-239.
78. Правова система України в епоху глобалізаційного поступу : Монографія / О. Є. Гіда, О. М. Костенко, О. А. Радзівілл [та ін.] ; За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. В. К. Матвійчука. – К. : ВНЗ «Національна академія управління», 2014. – 492 с.
79. Резанов С.А. Класифікація меж адміністративного розсуду в діяльності органів внутрішніх справ // Право і Безпека. – 2010. - № 5(37). – С. 85-90.
80. Резанов С.А. Межі застосування адміністративного розсуду в діяльності органів внутрішніх справ // Право і Безпека – 2009.- № 5.- С 48-52.
81. Резанов С.А. Міжнародний досвід оптимізації використання дискреційних повноважень як один із аспектів реалізації національної стратегії розвитку // Международное право развития: современные тенденции и перспективы: материалы междунар. науч.-практ. конф. (г. Одесса, 17 июня 2015 г.), Одесса, - С. 126-129.
82. Резанов С.А. Класифiкацiя адмiнicтративного розсуду: поняття та його види // Митна справа. – 2015. - № 5 (101). – частина 2. – С. 181-184.
83. Резанов С. А. Використання дискреційних повноважень в діяльності органів державного управління / С. А. Резанов // Форум права. – 2009. – № 1 – С. 480–483.
84. Резанов С.А. Форми закріплення адміністративного розсуду: оціночні поняття та їх зміст // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки».− 2015.− Вип. 3, Ч. 2. Т. 1.− С. 80-87.
85. Резанов С.А Організаційно-правові засади застосування адміністративного розсуду в діяльності органів внутрішніх справ // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки».− 2015.− Вип. 4.− С. 86-94.
86. Резанов С.А. Адміністративний розсуд: нормативна основа та її удосконалення // Право і Безпека. – 2005. - № 4, – С. 96-99.
87. Резанов С.А. Адміністративний розсуд як складова провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху // Безпека дорожнього руху: правові та організаційні аспекти: матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції (в авторській редакції), (м. Кривий Ріг, 22 листопада 2016 року). – Кривий Ріг, 2017. - С. 241-244.
88. Резанов С.А. Межі адміністративного розсуду в діяльності органів внутрішніх справ: їх поняття та класифікація // Науковий вісник академії муніципального управління. Серія Право. – 2015.– Вип. 1. Ч. 1.– С. 87-95.
89. Резанов С.А. Застосування адміністративного розсуду в діяльності органів внутрішніх справ // Право і Безпека – 2011.- № 2 – С. 169-172.
90. Рісний М.Б. Правозастосувальний розсуд (загальнотеоретичні аспекти): автореф. дис. … канд.. юрид. наук; Львівський національний університет імені Івана Франка, - Львів. – 2006. – 17 с.
91. Рісний М. Б. Правозастосувальний розсуд у юридичній практиці (загальнотеоретичне дослідження). Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України / Редкол.: П. М. Рабинович (гол. ред.) та ін. – Серія 1. Дослідження та реферати. Випуск 16. – Львів, 2007. – 192 с.
92. Руденко А.В., Захаров Д.О. Завдання адміністративного судочинства та їх практична реалізація // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2013. - № 3. – С. 133-137.
93. Савчин М. Права людини у світлі конституційної реформи // Український часопис міжнародного права. - № 2015. - спецвипуск: Міжнародне право і Конституція України. – С. 67-79.
94. Селіванов А. О. Адміністративний процес в Україні: реальність і перспективи розвитку правових доктрин / А. О. Селіванов. – К. : Ін Юре, 2000. – 68 с.
95. Семеній О. Зміст видів адміністративного розсуду суб’єктів публічної адміністрації: практичний аспект розмежування // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. – 2017. - сер. Юриспруденція. - № 26. – С. 44-47.
96. Семеній О. Ознаки адміністративного розсуду в діяльності суб’єктів публічної адміністрації // Підприємництво, господарство і право. – 2017. - № 6.- С. 136-139.
97. Семеній О. Проблема зловживання адміністративним розсудом в діяльності публічної адміністрації: аналіз та узагальнення зарубіжного досвіду // Право і суспільство. – 2016. - № 3. – С. 132-137.
98. Семеній О. Публічна адміністрація: шлях розвитку й ефективне функціонування через здійснення адміністративного розсуду // Jurnal juridic national: teorie si practica. - 2016. - №3. - С. 88-93.
99. Сидєльніков О. Адміністративний розсуд та права людини: перспективи взаємовпливу // Права людини: філософські, теоретико-юридичні та політологічні виміри: Статті учасників І Міжнародного круглого столу (м. Львів, 28 — 29 жовтня 2016 року). — Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2017. – С. 279-294.
100. Сімонова І.П. Методи адміністративно-правового регулювання державно-службових відносин у контролюючих органах у сфері оподаткування: поняття та зміст // Прикарпатський юридичний вісник. – 2016. - випуск 1(10). – С. 185-189.
101. Смокович М. Дискреційні повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в аспекті обрання способу захисту порушеного права особи [Текст] / М. Смокович// Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2015. – № 4. – С. 3-14.
102. Снігерьов О., Царенко С. Принцип справедливості у реалізації дискреційних повноважень державної прикордонної служби України // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2017. - випуск 2.
103. Старик А.М. Дискреційна влада в сучасному світі// Часопис Київського університету права. – 2010. -№ 2 - С. 108-113.
104. Стахура І.Б. Забезпечення охорони громадського порядку правоохоронними органами під час виборів і референдуму // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2014.- № 3. – С. 166-175.
105. Тарасенко Т.М. Дискреційні повноваження: загрози та можливості для розвитку місцевого самоврядування в Україні // Аспекти публічного управління. – 2016. - № 6-7 (32-33) червень-липень. - С. 77-84.
106. Тітко А.В. Адміністративна відповідальність поліцейських за порушення вимог фінансового контролю в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук; Національна академія внутрішніх справ. – Київ, 2016. – 22 с.
107. Ткач Г.Й. Дискреційна влада публічної адміністрації і проблеми прав людини і громадянина // Актуальні проблеми держави i права. – 2007. – випуск 35. – С. 82-85.
108. Ткач Г.Й. Забезпечення прав громадян в процесі реалізації дискреційних повноважень публічної адміністрації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pravoznavec.com.ua/period/article/18190/%C3
109. Ткач Г.Й. Поняття владного повноваження // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2009. – Вип. 49. – С. 101-105.
110. Тимощук В.П. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії: монографія / В.П. Тимощук. – К., 2010.- С. 296.
111. Уварова О. О. Принципи права у правозастосуванні: загальнотеоре­тична характеристика: монографія / О. О. Уварова. – Харків: «Друкарня МАДРИД», 2012. – 196 с.
112. Упровадження децентралізації публічної влади в Україні: національний і міжнародний аспекти / Г.Г. Динис, Т.О. Карабін, Я.В. Лазур, М.В. Менджул, Р.П. Натуркач, О.Я. Рогач, М.В. Савчин, І.С. Сухан, П.А.Трачук, І.В. Хохлова; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. М.В. Савчина. – Ужгород: TIMPANI, 2015. – 216 с.
113. Усенко Р.А. Фінансові санкції за адміністративним законодавством України: автореф. дис. … канд.. юрид. наук; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, - К., 2007. – 22 с.
114. Федчук С.І. Проблеми визначеня дискреційних повноважень органів державної фіскальної служби України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ndi-fp.nusta.edu.ua/thesis/660/
115. Фуфалько Т. М. Обмеження повноважень як складова принципу пропорційності // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - - № 1 (56) - С. 52-59.
116. Хамходера О.П. Адміністративно-правовий статус інспекції як центрального органу виконавчої влади: дис. … канд.. юрид. наук; Національний університет «Одеська юридична академія». – Одеса, 2014. – 270 с.
117. Хоменко М. Противоправность в системе условий возмещения вреда, причиненного органами государственной власти, их должностными и (или) служебными лицами // Частное право. – 2013. - № 1. – С. 294-302.
118. Чабан В.П. Адміністративний розсуд у діяльності органів публічної адміністрації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pravoznavec.com.ua/period/article/44476/%D7
119. Шатрава С. О., Адміністративний розсуд: поняття, ознаки та проблема застосування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravoznavec.com.ua/period/article/35613/%D8
120. Шатрава С.О. Дискреційні повноваження працівників ОВС як корупційний ризик в діяльності органів внутрішніх справ // Порівняльно-аналітичне право. - - № 22. – С. 276-277.
121. Шемякін О. М., Михальченко М. В. Роль та місце адміністративного розсуду в діяльності органів управління [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravoznavec.com.ua/period/article/5984/%D8
122. Юридична аргументація : Логічні дослідження. Колективна монографія / О. М. Юркевич, В. Д. Титов, С. В. Куцепал та ін.; За заг. ред. проф. О. М. Юркевич. – Х., 2012. – 211 с.
123. Публічне урядування, права людини і демократія: регіональний зріз євро-інтеграції: монографія / [Т.О. Карабін, Я.В. Лазур, М.В. Менджул, Р.П. Натуркач та ін.]; за заг. ред. М.В. Савчина. – Ужгород: вид-во УжНУ «Говерла», 2015. – 320 с.
124. Костенко О.І. Проблеми тлумачення оцінних понять в адміністративному законодавстві України // Вісник Запорізького національного університету. – 2001. - № 1. – С. 187-193.
125. Букач М. О. Кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення: дис. … канд.. юрид. наук; Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2017. - 223 с.

Дослідження

І. Природа дискреційного повноваження

1. За одним із підходів в межах розсуду реалізується суб’єктивне право [80, с. 49; 81, с. 127].

Проте такий підхід викликає заперечення на тій підставі, що дискреційне повноваження – це владне повноваження, а тому його не слід визначати через поняття «суб’єктивне право», яке може бути застосоване лише до приватних осіб (40, с. 399; 77, с. 238]. За твердженням Кучерявенка М.П., якщо приватна особа, «реалізуючи власні суб'єктивні права, самостійно вирішує – користуватися ними чи ні, то владний суб'єкт (його посадова особа) зобов'язаний реалізовувати свої повноваження» [52, с. 40]. Подібну думку висловлює значна кількістю науковців: дискреційне повноваження слід трактувати як «правообов'язок, який не можна не реалізувати в публічних інтересах» [28, с. 102-103; 58, с. 71; 116, с. 164; 61, с. 67].