Належним відповідачем у справах про стягнення шкоди завданої органами досудового розслідування є держава в особі органу, посадові особи якої допустили порушення закону, а не Держказначейство (Київський апеляційний суд у справі № 752/19257/19 від 22.12.2021)

Фабула судового акту: Юристи звикли, що відповідачем у справі має бути конкретна фізична та/або юридична особа із зазначенням її даних: адреси, даних платника податків або державної реєстрації, засобів зв’язку тощо. І тому досить часто у окремих категоріях спорів, стороною у яких є держава, виникає проблема – кого саме слід зазначати відповідачем адже держава не має ані юридичної адреси, остання не проходила державну реєстрацію як суб’єкт господарювання тощо.

Насамперед така проблема з’являється при вирішенні судами спорів, пов’язаних із відшкодуванням шкоди завданої громадянинові незаконним діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Наразі Верховний Суд в цілому визначився з позицією хто ж саме є відповідачем у даних справах, а саме відповідачем є саме держава в особі Державної казначейської служби України, як органу, наділеного повноваженнями у спірних правовідносинах, яка у такиїх справах є органом, через який держава бере участь у справі як сторона.

Однак, у даній справі Київський апеляційний суд чомусь вирішив, що належним відповідачем має бути державний орган, посадовими особами якого права громадянина було порушено.

Згідно постанови Київського апеляційного суду, яке запропоновано до уваги особа, яку було незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності звернулась до суду із позовом про стягнення з Державної казначейської служби на її користь моральної шкоди, яка полягала у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності у розмірі 1440 мінімальних заробітних плат.

Районний суд з такими вимогами погодився і позов задовільнив у повному обсязі стягнувши на користь позивача 8 640 000 грн.

На таке рішення Державною казначейською службою та Офісом Генерального прокурора було подано апеляційні скарги.

Так ДКС у своїй скарзі послалась на те, що казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало. Стягнення коштів з казначейства є необґрунтованим та таким, що не відповідає встановленому законом способу захисту порушеного права.

Суд апеляційної інстанції із такими доводами скарги погодився та у своїй постанові вказав наступне.

З аналізу норм ст.1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» шкода, завдана особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади відшкодовується державою, яка повинна брати участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади, дії якого призвели до завдання позивачу шкоди.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам необхідно виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.