Коронавірус і економіка: чи здатна Україна пережити карантин

Уряд очікує, що жорсткий карантин через коронавірус триватиме в Україні до кінця травня. Чи здатна економіка країни витримати тривалі обмеження проти пандемії COVID-19, розповідає dw.com

Для Людмили Шиліної, яка має невеличку кав'ярню у самому серці київського Подолу, викликаний коронавірусом карантин став справжнім випробуванням. Запроваджені владою обмеження майже повністю зупинили її бізнес. Лише два рази на тиждень вона та її співробітники знову виходять на роботу: одного дня - аби обсмажити та доставити своїм постійним клієнтам каву, іншого - аби приготувати та розвезти замовлену випічку. Але, як визнає підприємниця, для неї зараз йдеться навіть не про прибуток. "Таким чином я можу зберегти хоча б якісь зміни для співробітників та не даю моїм клієнтам забути про наше існування", - пояснює Шиліна.

Її випадок не поодинокий для українських бізнесменів та робітників. 16 відсотків опитаних агентством Info Sapiens українців заявили про повну втрату доходу у їхніх родинах, у 38 відсотків - він скоротився, а 14 відсотків опитаних взагалі втратили роботу. Серед них майже половина кажуть, що їм вже не вистачає грошей для задоволення базових потреб. А більше ніж третині заощаджень вистачить лише до кінця квітня.

Усе це відбувається на тлі коливання курсу гривні та тривожних економічних прогнозів - вже зараз прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що у 2020 році ВВП України може впасти на 4,8 відсотка. Втім, такі песимістичні очікування не зменшують рішучості української влади і надалі вдаватися до обмежувальних кроків. У п'ятницю, 3 березня, Шмигаль заявив про запровадження ще більш жорстких заходів для боротьби з коронавірусом. Раніше ж міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що карантин може тривати до кінця травня.

Державний бюджет вже не виконується

Ще наприкінці березня цього року президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков зауважив, що наслідки карантину в Україні відчули на собі щонайменше 3,5 мільйона працівників. За його словами, йдеться про "підприємства, малі підприємства та заклади освіти". Опитування Спілки українських підприємців (СУП) свідчить, що свій бізнес закрили шість відсотків власників, при цьому переважно йдеться про малі та середні підприємства.

Карантин та пов'язані з ним обмеження також наклали відбиток і на споживчу поведінку українців. Так, дані дослідження компаній GfK і CBR свідчать, що вже в середині березня в Україні різко впали продажі електроніки та побутової техніки, натомість споживачі почали купувати про запас продукти харчування. На 50 відсотків скоротилися покупки смартфонів, на 40 відсотків - дрібної побутової техніки і на 30 відсотків телевізорів. Незначне зростання продемонстрували лише продажі морозильних камер та ноутбуків, адже люди намагаються збільшити запаси харчів та почали більше працювати з дому.

Через це проблеми з виконанням державного бюджету лише погіршилися. Згідно з даними Державної казначейської служби, оприлюдненими у середу, 1 квітня, у березні цього року до держбюджету надійшло 87,8 мільярдів гривень. Це на 10,4 відсотка менше за плани уряду.

Вспомните новость: Пособие по частичной безработице во время карантина. Как получить помощь по новому закону

Український експорт у відносній безпеці

Поки що ситуація залишається не настільки загрозливою для металургів та сільського господарства, пояснює експертка Центру економічної стратегії Марія Репко. Ці стовпи українського експорту досі не відчули кризи у повній мірі, зазначає вона. Якщо виробникам металу частково допомагає девальвація гривні та оптимізм китайських виробників, які заповнюють склади в очікуванні повернення до економічного зростання, то у сільському господарстві карантин та епідемія ще не завадили проведенню посівної кампанії за планом.