В Україні змінили підхід до мобілізації, зокрема, цим займатиметься не лише ТЦК, але й командири військовий частин. Фокус розповідає, як зміниться підхід до призову та в чому полягає головна небезпека.
1 жовтня Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою військові частини можуть призивати резервістів та військовозобовʼязаних, які хочуть добровільно служити.
Командири військових частин отримають право здійснювати комплектування бойових військових частин шляхом добровольців. Також вони можуть надавати направлення для проходження ВЛК для визначення придатності особи до служби. Перелік військових частин, командири яких здійснюватимуть призов резервістів та військовозобовʼязаних визначить Генштаб.
Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов заявив, що таке рішення — це фактично заміна системи ТЦК на рекрутинг. У результаті командирам військових частин дозволяється проводити рекрутинг військовослужбовців на добровільній основі. Дозвіл на направлення для проходження ВЛК теж надається, оскільки всі рекрути повинні пройти медкомісію.
"Краще воно (рішення щодо зміни до Порядку призову. — Ред.) чи ні, покаже час, наскільки буде ефективним такий підхід щодо мобілізації військовозобов'язаних в Україні. Ми в пошуку, тому що ТЦК на сьогодні, наскільки ми розуміємо, не виконує, чи виконує, але дуже погано ті завдання, які на них покладені, — укомплектування Збройних сил України", — сказав Олег Жданов.
Він зауважив, що це викликає суттєве невдоволення суспільства в Україні, а тому шукають нові способи призову.
Адвокат Ростислав Кравець розповів, що якщо командири направлятимуть військовозобовʼязаних на ВЛК, це не означатиме, що ТЦК повинні направляти особу до цієї конкретної військової частини. Так людина може виявити бажання служити в конкретній частині, командир якої не заперечує, проте після встановлення придатності ТЦК вирішує направити чоловіка в іншу частину. За словами адвоката, цього закон не заперечує.
Адвокат Олег Леонтьєв у розмові з Фокусом повідомив, що в такому рішенні може бути лише один ризик, який є найголовнішим, — щоб військовозобовʼязаний, який захотів служити на конкретній посаді в конкретній військовій частині, потрапив туди. Зокрема, вже були випадки, коли військовозобовʼязаного заохочували йти на певні посади. Той думав, що, наприклад, керуватиме дронами, а потім виявилося, що його відправили на посаду сапера. Так ризик полягає в тому, чи особа насправді прийде на службу на ту посаду, в тих умовах та у військову частину, де захотіла.
"Сьогодні прийшов він в ту військову частину, яку хоче, а виявляється, що його направили не туди, а зовсім на іншу посаду", — пояснив Леонтьєв.
Він наголосив, що в цьому разі військовозобовʼязаний чоловік не може себе захистити. Адже після ліквідації військових прокуратур, військові — безправні, ніхто не займається захистом їхніх інтересів.
Ростислав Кравець вважає, що можуть зʼявитися шахрайські та корупційні схеми, коли особа за певну винагороду просить для себе привілей.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.