Коли відбудеться перехід України на євро

Україна прагне приєднатися до Європейського Союзу. Багато країн-членів ЄС перейшли на євро. Зі зростанням ролі європейської валюти на грошовому ринку, в Україні також виникає дискусія щодо доцільності переходу на євро.

Проте, досвід багатьох країн Центрально-Східної Європи свідчить, що країна із досить відмінними від ЄС економічними викликами потребує власної монетарної політики.

Які уроки слід взяти до уваги Україні – у колонці заступника голови Національного банку Володимира Лепушинського.

Головне:

• Не всі країни, які приєдналися до ЄС, перейшли на євро: із 11 країн Центрально-Східної Європи, які після 2004 року вступили до ЄС, лише 7 перейшли на євро;
• Україна не має повторити приклад Чорногорії, яка стала членом єврозони до вступу в ЄС;
• Перехід України на євро поки несе в собі більше ризиків, ніж переваг, адже економіка нашої країни стикається зі специфічними воєнними ризиками;
• Передчасний перехід на євро може спровокувати інфляцію, адже українські ціни повинні будуть вирівнятися до загально європейського рівня;
• Україна має зберегти власну монетарну політику, щоб протидіяти майбутнім економічним викликам та продовжувати євроінтеграційні реформи.

Вступ до ЄС – безальтернативна та досяжна перспектива для України. Тож у публічній площині досить часто виникає запитання: чи має Україна одночасно з цим запровадити євро замість гривні? Також доводиться чути думку: Україні треба перейти на євро максимально швидко.

Розповідаю про відмінності між вступом до ЄС і вступом до єврозони, а також про уроки країн ‒ членів ЄС, які поки не запровадили євро. Для тих, хто хоче знати більше, раджу прочитати спеціальну вставку Інфляційного звіту НБУ за січень (Маленька монетарна незалежність країн ЦСЄ).

Вступ до ЄС та запровадження євро: відстрочене зобов’язання й умови

Коли Україна вступить до ЄС, вона матиме зобов’язання приєднатися до єврозони, тобто запровадити євро як власну валюту. Однак є одне важливе «але». Після набуття членства ми отримаємо статус країни-члена з дерогацією (тимчасовим відступом від норм ЄС) щодо запровадження євро.

Це означає, що впровадження євро буде відкладено на перехідний період, принаймні до виконання необхідних критеріїв. Серед них: цінова стабільність, здорові державні фінанси (дотримання критеріїв боргу та дефіциту державного бюджету), стабільність довгострокових процентних ставок та обмінного курсу гривні до євро.

Приміром, із 11 країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), що долучилися до ЄС після 2004 року, на євро перейшли лише сім (включно з Болгарією, яка зробила це з початку 2026 року). Натомість найбільші економіки ЦСЄ досі не планують входити до зони євро. Якщо Румунія має проблеми з фіскальною дисципліною, то для Польщі, Чехії і Угорщини це насамперед свідомий вибір.

Як ці країни змогли зберегти власні валюти, попри формальне виконання низки критеріїв приєднання до зони євро в окремі періоди, наприклад у 2016 році? Є один важливий аспект: щоб запровадити євро, країна повинна принаймні два роки перебувати в Механізмі обмінних курсів (ERM II) без значних відхилень курсу національної валюти від євро. Оскільки вступ до ERM II є добровільним, країна може сама обирати час подання заявки на участь у цьому механізмі.