Акт перевірки, який не підписано одним із перевіряючих, автоматично НЕ вважається незаконною підставою для податкового прийняття рішення – повідомлення – КАС ВС

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку справу за позовом фізичної особи – підприємця до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій.

Спірним у цій справі було питання про правове (доказове) значення акта перевірки, не підписаного одним із перевіряючих, та правомірності прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції це рішення залишив без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що оскільки в акті перевірки, складеному за результатами проведеної ГУ ДФС у Волинській області перевірки щодо дотримання суб’єктом підприємницької діяльності вимог податкового законодавства, відсутній підпис однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка здійснювала перевірку, натомість міститься відмітка про перебування особи у відпустці, то такий акт перевірки не має юридичної сили й не міг бути підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Відповідач із такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився та оскаржив їх до Верховного Суду.

За результатами розгляду зазначеної справи судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого відсутність в акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, за відсутності порушень правил проведення перевірки.

З огляду на те, що працівник контролюючого органу, підпис якого відсутній в акті з наведених у ньому ж причин, брав участь у проведенні перевірки, підстав для висновку про порушення порядку її проведення немає.

Верховний Суд зазначив, що, ухвалюючи рішення та визнаючи протиправними і скасовуючи податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, посилаючись на невідповідність оформлення акта перевірки нормам законодавства, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що лише цей факт не може бути підставою для визнання недійсними оскаржуваних рішень.

При цьому головним призначенням колегіальної перевірки є забезпечення фаховості перевірки ведення податкового обліку та сплати певного виду податків, а не фактичної присутності однієї з осіб контролюючого органу на момент закінчення оформлення та підписання акта перевірки. Суд не позбавлений можливості з’ясування причин непідписання акта, отримання підтвердження такої особи щодо участі у здійсненні перевірки та наявності обставин, викладених в акті.

Постанова Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 140/388/19 (адміністративне провадження № К/9901/21117/19) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/90242392.

Джерело: Судова влада України