Інтернет та цифрові права людини: практичні поради для адвокатів

За даними Global Digital 2023: Global overview report, кількість користувачів Інтернету у світі сягнула 5 млрд. осіб. Як зберегти право на свободу вираження та інформації і які є обмеження цього права?

Адвокатам дали практичні поради під час відеокурсу, присвяченого цифровим правам людини. Його підготували члени Комітету НААУ з питань медіа та рекламного права за ініціативи Американської асоціації юристів (ABA ROLI).

Курс має навчити юристів розв’язувати практичні питання, пов’язані із реалізацією та захистом цифрових прав людини. Лектори розкривають поняття «цифрові права», чи існує право на доступ до інтернету, які основні правові засади реалізації права на свободу слова у всесвітній комп’ютерній мережі, чи можна розраховувати на приватність в Інтернеті, як захистити цифрові права дітей та молоді і багато іншого.

Одну з лекцій цього курсу на тему «Свобода вираження поглядів та інформації в Інтернеті. Загальні принципи, особливості та підстави для її обмеження» підготувала член Комітету НААУ з питань медіа та рекламного права Аліна Правдиченко.

Адвокат розповіла про основні засади права на свободу вираження поглядів та окреслила судову практику Європейського суду з прав людини.

Вона нагадала, що право на свободу вираження поглядів закріплене у ст. 34 Конституції, ст. 10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод та ст. 5 Закону «Про інформацію». Втім, це право не є абсолютним. Допускається його обмеження за сукупності таких критеріїв:

Адвокат нагадала про необхідність урахування практики ЄСПЛ. У справі «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України» суд зазначив, що Інтернет як інформаційний і комунікаційний інструмент дуже відрізняється від друкованих засобів масової інформації, особливо у тому, що стосується здатності зберігати та передавати інформацію. Електронна мережа, яка обслуговує мільярди користувачів у всьому світі, не є і потенційно не буде об'єктом такого ж регулювання та засобів контролю. Ризик завдання шкоди здійсненню та використанню прав людини і свобод, зокрема права на повагу до приватного життя, який становлять інформація з Інтернету та комунікація в ньому, є безумовно вищим, ніж ризик, який походить від преси. Таким чином, підходи, які регулюють відтворення матеріалу з друкованих засобів масової інформації та Інтернету, можуть відрізнятися.

Джерело: НААУ