І це правильно! Суддя Владлена Лазаренко із Солом’янського райсуду м. Києва не побачила незаконну забудову на городі і була покарана

Забудовник вирішив не зважати на рішення міської ради, згідно з яким земельну ділянку було виділено під город та особняк. Тож за кілька років на місці садиби постала багатоповерхівка. (Джерело: ЗіБ)

Згадайте новину: До побачення суддя Гладун! Печерський суд втратив одіозного самодура!

Замість городу — багатоповерхівка

Протягом двох років Вища рада правосуддя регулярно отримувала скарги на Владлену Лазаренко із Солом’янського районного суду м. Києва. Причини були схожі: недотримання строків розгляду справ, невчасне внесення актів до ЄДРСР та ненадсилання копії рішення стороні. Підсумувала всі ці скарги історія про незаконну забудову. Дисциплінарні справи відкривали за кожною заявою, але врешті їх об’єднали в одну й розглянули наприкінці січня цього року.

З’ясувалося, що суддя розглянула справу за позовом власника ділянки, який уклав договір із замовником про будівництво об’єкта нерухомості, розроблення проектної та іншої документації, про отримання ним у зведеному будинку окремої квартири. Проте щось пішло не так, і виявилося, що здати новобудову в експлуатацію неможливо.

Позивач стверджував, що уклав договір, згідно з яким відповідач, прийнявши від нього ділянки та кошти на організацію будівництва, не виконав зобов’язань щодо забезпечення прийняття об’єкта нерухомості в експлуатацію. Відповідач запевнив, що це сталося через незалежні від нього причини, зокрема через зміни в законодавстві. Так, у червні 2017 року набули чинності зміни до закону «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до яких скасовано категорії складності будівництва та декларації про початок виконання будівельних робіт, а також змінено порядок уведення об’єктів у експлуатацію. Відповідач не може отримати акт готовності об’єкта для експлуатації. Крім того, між позивачем і відповідачем не вирішено питання стосовно частки в об’єкті нерухомості у вигляді квартири в рахунок оплати за договором.

Згодом позивач змінив вимоги, забажавши отримати право власності на весь будинок — 243 квартири. Суддя задовольнила позов у повному обсязі.

Апеляційний суд скасував це рішення, адже відповідно до генерального плану м. Києва, затвердженого у 2002 році міською радою, ділянка, на якій збудували багатоповерхівку, належить до території житлово-садибної забудови та частково території зелених насаджень. Тобто сам факт існування об’єкта нерухомості, який став предметом спору, незаконний, адже це самочинне будівництво.

Департамент містобудування та архітектури на замовлення позивача видав містобудівні умови та обмеження для забудови ділянки. Указані умови встановлюють гранично допустиму висоту будівель — не більше ніж 4 поверхи, а призначення землі — зведення невеликих житлових будинків із присадибними ділянками. Однак об’єкт, який став предметом спору, має 9 поверхів, трисекційний, з підвалом і технічними поверхами. Він не відповідає містобудівним умовам ні за площею, ні за поверховістю та розміщенням.

На думку апеляційного суду, В.Лазаренко порушила норми матеріального та процесуального права.

Згадайте новину: Справу розглядав суддя Микола Федюшин: водія-випиваку та корупціонера не покарали через повільний процес