Суд відмовив у автоматичній відстрочці через недотримання процедури

11 серпня 2025 року Харківський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову військовозобов’язаного (далі – позивач), який оскаржував бездіяльність територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП). Про це свідчить справа № 52/3921/25, що стала показовою для всієї мобілізаційної системи України.

Позивач, у якого дружина має інвалідність ІІ групи, вимагав визнати протиправною бездіяльність місцевого ТЦК і СП та зобов’язати його продовжити відстрочку від призову (на підставі пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). (Джерело : Судово-юридична газета)

Згідно з матеріалами справи, чоловік одружився у липні 2022 року. Його дружині вперше встановлено інвалідність ІІ групи у жовтні 2023 року, повторно – у грудні 2024-го. У січні 2025 року він отримав відстрочку від призову, але після чергового продовження воєнного стану в лютому 2025 року електронна система «Резерв+» не відобразила її пролонгації. У військово-обліковому документі відповідних відомостей також не було. Позивач вважав, що це наслідок бездіяльності ТЦК і СП, і вимагав зобов’язати їх поновити строк відстрочки.

Користуйтеся консультацією: Посилення мобілізації та автоматичні відстрочки

Суд визнав, що питання про надання відстрочки належить до компетенції ТЦК і СП, проте підкреслив обов’язок самого військовозобов’язаного документально підтвердити своє право. Як зазначено у рішенні, «перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації, є вичерпним, а для підтвердження підстави кожен заявник повинен надати повний пакет документів, що дозволяє уповноваженому органу ухвалити відповідне рішення».

Харківська Феміда також послалася на урядовий документ: «Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 (у редакції Постанови КМ № 1558 від 31.12.2024), за наявності технічної можливості відстрочка може надаватися автоматично – лише у разі створення запиту на її оформлення через електронний кабінет призовника або резервіста».

Такого запиту позивач не сформував і не подав заяви до ТЦК і СП. Відсутність документів позбавила можливості автоматичного продовження відстрочки. Суд наголосив: обов’язок підтвердити наявність підстав покладається саме на особу, яка користується правом. Таким чином, право на відстрочку не діє самостійно – його необхідно активувати процесуально. Отож, закон надає право, але реалізується воно лише через процедуру.

Користуйтеся консультацією: Як оформити відстрочку через ЦНАП - Мінцифри

Тобто автоматичне оформлення відстрочки можливе лише за умови створення запиту через електронний кабінет та наявності технічної можливості. Оскільки позивач цього не зробив, суд виніс рішення не на його користь: «Визнати бездіяльність протиправною та зобов’язати вчинити дії – відмовити».

З точки зору адміністративного права, позиція суду виглядає логічною: суд стоїть на сторожі принципу правової визначеності – жоден орган не може діяти поза встановленим порядком. Водночас для пересічних українців наслідки цього підходу відчутно складніші: навіть якщо держава має всі дані про родинні обставини, громадянин змушений повторно доводити очевидне, аби зберегти своє право.

Причина такого підходу – у юридичній конструкції. Відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову особи, які мають дружину або чоловіка з інвалідністю І чи ІІ групи. Але порядок реалізації цього права встановлює Кабінет Міністрів. Згідно з урядовою постановою № 76 від 27 січня 2023 року, громадянин має особисто подати заяву до ТЦК і СП із повним пакетом документів. У жодному нормативному акті не передбачено автоматичного поновлення відстрочки без звернення.